Аналіз досвіду підготовки журналістських кадрів для низової ланки радянської журналістики (районних газет) в 20-30 роки ХХ століття. Розгляд специфіки місцевої преси. Розгортання в українських містечках і селах руху робітничих і сільських кореспондентів.
При низкой оригинальности работы "Районні газети як організатори сількорівського руху в умовах ствердження в Україні комуно-більшовицької системи", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
РАЙОННІ ГАЗЕТИ ЯК ОРГАНІЗАТОРИ СІЛЬКОРІВСЬКОГО РУХУ В УМОВАХ СТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНО-БІЛЬШОВИЦЬКОЇ СИСТЕМИМи будем жити, будем боротись Перемагати, як СТАЛІН. Майже сто років тому, коли на одній шостій земної кулі багнети і вязниця стверджували новий суспільно-політичний лад, на українських теренах була криза «недовиробництва» кадрів нової преси, яка в історії журналістики отримала назву «партійно-радянська». Видавництво було багатопрофільним: випускало підготовлені власними редакторськими і друкарськими працівниками брошури, книги, газети, торгувало власною продукцією та взятою з інших видавництв під реалізацію. Наклад газети, незважаючи на те, що район обєднував 49 сіл, зосібно й таких великих, як Червоні Партизани, Лосинівка, Данина, Галиця, був незначним - коливався в різні роки від двох до трьох тисяч. Найбільше примірників друкувалося у першому кварталі 1935 року, напередодні відходу в окремі райони двох кущів - Лосинівського і Мринського. Крім цих спеціалізованих видань, які ставали своєрідною заочною лектурою в наданні азів журналістики для зовсім непідготовлених робсількорів, низка місцевих газет час від часу подавала на своїх шпальтах робсількорам своєрідні порадники - про що і як писати до газети.Через неконтрольований державою процес підготовки фахівців у вищій школі на нинішньому етапі спостерігається три негативні тенденції в підготовці журналістських кадрів в Україні: їхнє перевиробництво, брак якісно підготовлених працівників ЗМІ, розбіжність поглядів щодо шляхів усунення недоліків у цій справі. Низова ланка української журналістики - місцева преса - від початків її утворення після жовтневого перевороту дбала про формування кадрового резерву власними силами, зосібно й через організацію та розгортання в районах кожної області робсількорівського руху. Головними завданнями перед цієї категорією дописувачів до місцевих газет тоталітарної доби були три: постачання газет інформацією з місць; активізація читання радянської преси; заохочення до передплати районних, обласних та центральних більшовицьких газет якомога ширшого кола робітників і селян.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
