Расизм та його прояви на сучасному етапі - Реферат

Расизм не потребує ні пояснення, ні аналізу. Його невикорінні гасла поширюються і можуть в будь-який момент може затопити суспільство. Як навязлива ідея, що поширюється зі швидкістю пліток, расизм охоплює людину чи групу людей тим швидше, ніж сильніше почуття уразливості кожного індивіда, що утратив відчуття свого політичного, соціального, релігійного, економічного «я». Так починаються шалені пошуки ознак сталості, гарантій передачі цінностей, що можуть забезпечити стійкість, ототожнюють минуле із сьогоденням і обіцяють спадкоємцям майбутнє і законність їхнього положення.Слово «расизм» - похідне від іменника «раса», що уже досить давно перестало позначати у французькій мові поняття «рід» чи «родина». Поступово «заслуга походження» змінює зміст, і наприкінці XVII століття слово «раса» уживається вже для поділу людства на кілька великих пологів. Нове трактування географії представило Землю не тільки розділитися на країни і регіони, але і на чотири чи пять родів чи рас, розходження між якими настільки велике, що може служити підставою для нового поділу Землі». Не шкодуючи сил, одні намагалися знайти спадкоємні риси, що розділяють людство на однорідні групи, інші наполягали на тому, що поняття «раса» завжди була і залишається необґрунтованою гіпотезою. В остаточному підсумку, пише він, біологія може затверджувати, що поняття раси утратило всяку практичну цінність і здатне лише на те, щоб фіксувати наше бачення увесь час мінливої дійсності: механізм передачі життя такий, що кожен індивідум неповторний, що людей не можна відрізняти за ознаками раси.«Протягом всієї історії расизм використовувався для виправдання спроб розширення границь володінь, завоювань, колонізації і встановлення панування і він був невіддільний від нетерпимості, несправедливості і насильства». Історики й інші вчені поділяють думку про те, що в ході колонізації Нового світу мали місце крайні прояви расизму - масові убивства, насильницькі переселення, «війни з індіанцями», загибель людей від голоду і хвороб. За словами Эріки-Ірен Даес, голови/доповідача Робочої групи Організації Обєднаних Націй по корінних народах і автора дослідження, присвяченого корінним народам і їхньому звязку з землею, «закони» про географічні «відкриттях», «завоюванні територій» і «нічийних землях» склали основу для «доктрин оволодіння чужою власністю». У Romanus Pontifex, спрямованому в 1452 році папою Николасом V королю Португалії Альфонсу V, усім нехристиянам світу зявлялася війна і конкретно санкціонувалися і заохочувалися завоювання, колонізація й експлуатація нехристиянських народів і їхніх територій. У цьому папському посланні містився заклик до поневолення корінних народів і захопленню їхніх територій, а всі тільки що відкриті території і ті, котрі могли бути відкриті в майбутньому, розділялися нарівно, при цьому Іспанії надавалося право на захоплення територій і установлення свого панування на одній половині земної кулі, а Португалії - на іншій.У той час панки вели війну зі стилягами, одні зі скінів підтримували їх, інші вставали на сторону стиляг. На сьогоднішній день більшість англійських бритоголових неприязно відноситься до чорних, євреїв, іноземців і гомосексуалістам. Хоча й існують ліві чи червоні скіни, так називані red skins і навіть організація «Скінхеди проти расового насильства» (SHARP). У Німеччині вони борються проти турків, в Угорщині, Словаччині і Чехії проти циганів, у Британії - азіатів, у Франції - негрів, у США проти расових меншостей і іммігрантів і у всіх країнах проти гомосексуалістів, і «вічного ворога», євреїв; крім того, у багатьох країнах, вони ганяють бомжів, наркоманів і інших покидьків суспільства. У Британії на сьогоднішній день нараховується приблизно від 1 500 до 2 000 скінів.Тому і зцілення від расових забобонів, ксенофобії і нетерпимості варто шукати насамперед у рятуванні від неправильних уявлень, що протягом багатьох століть були джерелом невірних концепцій про переваги чи навпаки, більш низькому положенні різних груп серед людства. Расистське мислення пронизує нашу свідомість. Ми мовчазно схвалюємо щоденні приниження людей у метро і на вулицях під приводом “перевірки паспортного режиму” - адже ті, кого перевіряють, якось неправильно виглядають. Реальна колізія, у яку попадають переселенці “несловянської національності” у Краснодарі, Ставрополі чи в Москві, досить ясна. Відсутність реєстрації спричиняє відсутність легального статусу, що, далі, означає неможливість легального працевлаштування, легального наймання житла і т.д.

План

Вступ

1. Історичні свідчення про расизм

2. Расизм і корінні народи

3. Форми прояву расизму на сучасному етапі

Висновки

Використана література

Причина расизму - не колір шкіри, а людське мислення. Тому і зцілення від расових забобонів, ксенофобії і нетерпимості варто шукати насамперед у рятуванні від неправильних уявлень, що протягом багатьох століть були джерелом невірних концепцій про переваги чи навпаки, більш низькому положенні різних груп серед людства.

Расистське мислення пронизує нашу свідомість. Ми всі трошки расисти. Ми віримо в етнічний баланс. Ми мовчазно схвалюємо щоденні приниження людей у метро і на вулицях під приводом “перевірки паспортного режиму” - адже ті, кого перевіряють, якось неправильно виглядають. У нашій свідомості не вкладається, що суспільний порядок можливий без інституту прописки. Ми не бачимо, як крім реструктивних мір, можна справитися з погрозами, що несе із собою міграція. Нами керує логіка страху, у якій причина і наслідок помінялися місцями.

Реальна колізія, у яку попадають переселенці “несловянської національності” у Краснодарі, Ставрополі чи в Москві, досить ясна. Вона закладена системою реєстрації, що як усім відомо, є лише евфемізмом і яка, відповідно до Конституції, є протизаконною. Одержати реєстрацію вкрай важко, а іноді неможливо. Відсутність реєстрації спричиняє відсутність легального статусу, що, далі, означає неможливість легального працевлаштування, легального наймання житла і т.д. Замикає цей ланцюжок ріст соціальної напруженості і ксенофобских настроїв.

Настав час перевести обговорення проблем, повязаних з міграцією, з культурно-психологічного в соціально-структурний план. Не про діалог/конфлікт культур і не про “толерантність” треба вести мову, а про глибокі соціальні - насамперед правові зміни, без яких всі інвективи на адресу расизму і всі заклики до міжетнічної терпимості залишаться порожнім струсом повітря.

1. Алтухов Ю. П. Генетические процессы в популяциях. М.: "ИКЦ АКАДЕМКНИГА" 2003.

2. Антропология. Хрестоматия под ред. В.Ю. Бахолдина, М.А. Дерягина. М: 1997.

3. Кравченко А.И. Социальная антропология. - М.: "Академический проект", 2003.

4. Антропология. Хомутов А.Е. - М.: "Феникс".

5. Эволюционная антропология: биологические и культурные аспекты. - М.: УРАО, 1999.

6. Якубов. Расизм и его корни. М.: 1999.