Раритетний компонент флори Буковинського Прикарпаття, його аналіз та охорона - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД ім.Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Робота виконана на кафедрі ботаніки та охорони природи Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат біологічних наук, доцент Чорней Ілля Ілліч, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри ботаніки та охорони природи Гришка, головний науковий співробітник відділу природної флори кандидат біологічних наук Шевера Мирослав Васильович, Інститут ботаніки ім. Захист відбудеться 17.11.2006 р. о __10__ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.215.01 в Національному ботанічному саду ім.Дисертаційна робота виконувалася упродовж 1999-2005 рр. відповідно до планів науково-дослідних тем кафедри ботаніки та охорони природи Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича “Організація моніторингу за станом рослинного покриву ботанічних заповідних обєктів Буковини” (номер державної реєстрації 0102U006608) та “Дослідження біорізноманіття природних екосистем Буковини як основи формування регіональної екомережі” (номер державної реєстрації 0101U008208). · за результатами інвентаризації локалітетів рідкісних і зникаючих видів судинних рослин БП підготувати кадастр місцезнаходжень і схематичні карти їх поширення; · зясувати ценотичну приуроченість раритетних видів; Koch), підтверджено 216 локалітетів 72 видів, виявлено 486 нових місцезнаходжень 69 видів. Вперше зясовано 83 бальних показники провідних едафо-гідрологічних факторів для 44 раритетних видів, уточнено показники 29 екологічних амплітуд для 22 видів.Відділ Lycopodiophyta налічує у своєму складі 5 (3,5 %) видів, Equisetophyta - 4 (2,8 %), Polypodiophyta - 7 (4,8 %), Pinophyta включає 1 (0,7 %) вид. Інші родини розміщено в спектрі в такому порядку: Liliaceae - 7 (4,9 %), Iridaceae та Pyrolaceae по 5 (3,5 %) видів, Lycopodiaceae, Equisetaceae та Gentianaceae по 4 (2,8 %) види. Ареали 31 (21,5 %) виду розміщені в бореальній зоні, з них до бореально-температної зони приурочений 21 (14,6 %) вид, бореально-субмеридіональної - 8 (5,5 %) видів, бореально-меридіональної - 2 (1,4 %) види, що свідчить про значну роль бореальних елементів у формуванні флори Прикарпаття. Переважає група мезофітів - 79 (54,9 %) видів, наступні позиції у спектрі посідають субмезофіти - 29 (20,1 %) видів, гігромезофіти - 21 (14,6 %) вид, пергідрофіти - 7 (4,8 %) видів. За відношенням до вмісту карбонатів у ґрунті раритетні види обєднано в 5 груп, найчисельнішою з яких є група гемікарбонатофобів - 83 (57,6 %) види, їй поступаються групи акарбонатофілів і гемікарбонатофілів - відповідно 25 (17,4 %) та 23 (16,0 %) видів.Раритетний компонент флори Буковинського Прикарпаття налічує 144 види, які належать до 106 родів, 47 родин і 5 відділів. Уперше для флори регіону наведено 5 рідкісних видів (Chamaecytisus paczoskii, Dorycnium herbaceum, Galatella linosyris, Jurinea calcarea та Stipa pulcherimma), підтверджено 216 локалітетів 72 видів, виявлено 486 нових місцезнаходжень 69 видів. Із 144 досліджених видів 3 занесені до “Світового Червоного списку” (Chamaecytisus blockianus, Ch. podolicus і Ch. paczoskii), 4 - в Додаток І до “Бернської конвенції” (Pulsatilla grandis, P. patens, Cypripedium calceolus, Typha schuttleworthii), 34 - до “Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори” (CITES), 67 - до “Червоної книги України” (1996), ще 75 видів потребують охорони на регіональному рівні. За результатами географічного аналізу раритетного компоненту флори Буковинського Прикарпаття зясовано, що переважають види з європейським типом ареалу (77 видів або 53,5 %), які знаходяться в температній (41 або 28,5 %) та температно-субмеридіональній (28 або 19,4 %) зонах із субокеанічним (52 або 36,1 %) та океанічно-субокеанічним (34 або 23,6 %) кліматипами ареалу. Раритетні види рослин Буковинського Прикарпаття ростуть в угрупованнях із широким діапазоном екологічних умов - від перацидофільних до гіпербазифільних, від оліготрофних до мезогалотрофних, від субанітрофільних до нітрофільних, від субмезофітних до гідрофітних, від карбонатофобних до карбонатофільних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ