Рання творчість О.С. Гріна: художня модель світу, становлення романтичного героя - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук ГРІНА: ХУДОЖНЯ МОДЕЛЬ СВІТУ, СТАНОВЛЕННЯ РОМАНТИЧНОГО ГЕРОЯРобота виконана в Таврійському національному університеті ім.В.І.Вернадського Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат філологічних наук, професор Кобзєв Микола Олексійович, професор кафедри російської і зарубіжної літератури Таврійського національного університету ім.В.І.Вернадського. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Кеба Олександр Володимирович, професор кафедри зарубіжної літератури та мовознавства Камянець-Подільського державного університету; Захист відбудеться “20” квітня 2006 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.12 Дніпропетровського національного університету (49027, Дніпропетровськ, пл.Олександр Грін (О.С.Гріневський, 1880-1932) увійшов до російської літератури в перше десятиріччя ХХ століття й відобразив у своїй творчості тривожний, напружений дух переломної епохи. Початок ХХ століття дав новий поштовх романтизму, який закріпився як “неоромантизм” і позначився у творчості багатьох російських письменників (К.Бальмонт, О.Блок, М.Вагнер, В.Гаршин, М.Горький, В.Короленко, О.Купрін, Вол.Соловйов) і особливо у творчості О.Гріна. Якщо інші відчували на собі “подих романтизму” (А.Бєлий), то для Гріна, фігурально кажучи, романтизм став його власним диханням. Романтичний герой зажадав від автора іншого, не побутового простору, для свого існування, для маніфестації своїх етико-моральних уявлень. Дослідження проводилося згідно з планом науково-дослідницької роботи кафедри російської і зарубіжної літератури Таврійського національного університету ім.Такий підхід до творчості Гріна зберігається аж до 60-х років двадцятого століття, коли письменника було “повернуто” читачам разом з іншими, незаслужено забутими, авторами. Без детального вивчення своєрідності його творчості цього періоду не можна зрозуміти головного: як міг зявитися такий оригінальний майстер слова, звідки до його прози прийшли Грей і Друд, як виникла така неповторна художня модель світу, чому в цьому світі багато достовірного, правдивого й реального до впізнаваності? Вивчення цих аспектів відкриє нове бачення неоромантизму Гріна, сприятиме більш ефективному осмисленню тих поетичних рівнів, на які неухильно виходить сучасне грінознавство: час, простір, символіка, міфологізм тощо. Пошук романтичного героя в реальному оточенні привів письменника до однозначного висновку: дійсність не здатна представити такого героя в його досконалому вигляді. Уже з першої романтичної новели письменник приступає до створення для свого героя особливих, “остраненных” (В.Шкловський) обставин, які можна назвати синтетичним середовищем.Перша спроба на цьому шляху - новела “Остров Рено” (1909) - визначила нового героя, того, якого шукав і бачив у своїй уяві письменник. Новий герой зажадав для себе іншого, не побутового антуражу, в пошуках якого письменник починає важливий творчий експеримент. Обидві реалістичні повісті допомогли Грінові вдосконалити художню майстерність, підготувати вирішальний перехід до нової, неоромантичної манери письма. Вона визначила у творчій свідомості художника загальний вигляд того синтетичного середовища, в якому одержить постійну прописку новий герой. Реалістичний досвід письма позначився в Гріна не лише на “реалістичності” загального вигляду синтетичного середовища, але й на психологічній вірогідності центрального романтичного героя, на його формуванні як особистості в тісному звязку з навколишнім (умовним) середовищем.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ