Рання постінфарктна стенокардія: клінічна характеристика, функціональні особливості, відновлення працездатності - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ ім. акад.Робота виконана в Українському науково-дослідному інституті кардіології ім. акад. Науковий керівник: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Шумаков Валентин Олександрович, Український науково-дослідний інститут кардіології ім. акад. Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, академік АМН України, членкор. НАН України і АМН Росії, професор Коркушко Олег Васильович, Інститут геронтології АМН України, керівник відділу клінічної фізіології та патології внутрішніх органів Захист дисертації відбудеться 16 лютого 1999 року о 11-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 Українського науково-дослідного інституту кардіології ім. акад.Проблема гострого інфаркту міокарда (ГІМ) лишається однією з найбільш актуальних в сучасній кардіології, не дивлячись на значні досягнення в діагностиці та лікуванні хворих в останні десятиріччя (Antoniucci D.,1998, Barbagelata В 89% випадках РПС розвивається у хворих з багатосудинним ураженням коронарного русла, неповноцінним колатеральним кровообігом, наявністю тромбу в інфаркт-залежній артерії. Синдром РПС значно погіршує прогноз хворих: вже на госпітальному етапі у 20% хворих з РПС розвиваються рецидиви інфаркту міокарда, а до кінця першого року частота повторних ГІМ зростає до 50%. Враховуючи високий ризик неблагоприємного перебігу захворювання у хворих з РПС, цілком зрозуміла та увага, яку клініцисти приділяють даному синдрому. Дисертаційна робота “Рання постінфарктна стенокардія: клінічна характеристика, функціональні особливості, відновлення працездатності” Атанасової Н.В. виконувалась в рамках наукової тематики відділяння гострого інфаркту міокарда та відновлювального лікування “Вивчити особливості гемодинамічних зрушень при постінфарктній стенокардії з метою оптимізації засобів лікувальних і реабілітаційних заходів”, № державної реєстрації ОК 17.0000.107.96.Нами встановлено, що до ГІМ ІХС була діагностована у всіх хворих 1 групи, у 5 (22,7%) - 2 групи та у 5 (9,7%) - 3 групи. В процесі динамічного спостереження встановлена тенденція до покращення клінічного перебігу захворювання: кількість нападів стенокардії зменшилась у 10 (38,5%) хворих 1 групи та у 12 (54,6%) - 2 групи; в той самий час у 4 (15,3%) пацієнтів 1 групи та у 3 (13.6%) 2 групи відмічалося прогресування стенокардії, а у 4 (7,7%) хворих 3 групи - її розвиток; у 2 (7,7%) хворих 1 групи зареєстровані летальні випадки. Також не було встановлено вірогідних відмінностей між групами у відношенні таких показників як товщина міжшлуночкової перетинки, що складала 1,10 0,06 см у хворих 1 групи, 1,00 0,05 см 2 групи та 1,10 0,04 см - 3 групи, та товщина задньої стінки лівого шлуночка, яка складала 0,99 0,06 см, 1,00 0,05 см та 1,00 0,03 см. Аналіз характеру кінезу дозволив встановити, що в 1 групі нормокінез візуалізувався у 5 (19,2%) хворих (що, можливо, пояснюється частим розвитком дрібновогнищевих інфарктів), у 2 групі - не спостерігався, в 3 - у 1 (1,9%) хворого; гіпокінез - у 14 (53,9%), у 15 (68,2%) та у 36 (69,2%), відповідно, акінез - у 3 (11,5%), 3 (13,6%) та у 3 (5,8%) хворих, діскінез - у 4 (15,4%), у 4 (18,2%) та у 12 (23,12%) хворих. При вивченні зон порушення скоротливості було показано, що в 1 групі скоротливість не була порушена у 9 (34,7%) хворих, у 2 групі - у 3 (13,6%), в 3 групі - у 8 (15,4%) хворих.У ході дослідження знайдена неоднорідність перебігу РПС, що диктує необхідність диференціації в структурі цього симптомокомплексу двох категорій хворих: 1 група, у яких РПС виникає на фоні стенокардії, що передувала ГІМ та 2 група - у яких РПС виникає після ГІМ вперше. Встановлено, що РПС частіше виникає у хворих після дрібновогнищевого, повторного ураження та на фоні гіпертонічної хвороби у порівнянні з групою контролю. Реєстрація міокардіальної ішемії у 41,7% пацієнтів групи контролю при відсутності клінічної симптоматики дозволяє віднести цю категорію хворих до групу підвищеного ризику. Наявність циркадності розвитку ішемії в обстежених групах РПС (56% МІ реєструється у вечірні та нічні години) та зміни показників біологічно активних речовин дозволяють припустити наявність функціонального фактору в генезі РПС.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ