Рання комплексна реабілітація психомовних порушень у дітей з застосуванням низькочастотної імпульсної електростимуляції - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук РАННЯ КОМПЛЕКСНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ПСИХОМОВНИХ ПОРУШЕНЬ У ДІТЕЙ З ЗАСТОСУВАННЯМ НИЗЬКОЧАСТОТНОЇ ІМПУЛЬСНОЇ ЕЛЕКТРОСТИМУЛЯЦІЇРобота виконана в клінічному відділі Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України Науковий керівник - доктор медичних наук, професор Галіна Ірина Віталіївна, Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України, головний науковий співробітник клінічного відділу Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор Кенц Вадим Володимирович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри фізіотерапії, медичної реабілітації та курортології Захист дисертації відбудеться "31"_жовтня__2001 р. о 12_годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.608.01 Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України (65014, Одеса, Лермонтовський пров., 6).Відповідно росте число резидуальних наслідків, провідне місце серед яких за поширеністю і соціальній значущості займають психомовні порушення (ПМП), які становлять у дошкільному віці 10-25%, а серед учнів молодших класів - 30-64% (С.Г. Судаков, 1998) в резидуальному періоді перинатальних енцефалопатій, коли первинні патогенні чинники припинили дію, диктує необхідність найбільш раннього виявлення ПМП і застосування науково обгрунтованих ефективних методів терапії у максимально ранній термін (Е. Мета дослідження: підвищити ефективність комплексного відновлювального лікування порушень розвитку мови і інтелекту у дітей внаслідок перинатальних енцефалопатій шляхом раннього застосування "підпорогової" низькочастотної електростимуляції рухових точок тонкої моторики кисті. Задачі дослідження: Вивчити можливі фактори ризику виникнення відстрочених порушень мовної та інтелектуальної сфери у дітей, що постраждали на перинатальних етапах онтогенезу, і виявити найбільш типові з них, які обумовлюють пошкодження мовної функціональної системи, для максимально раннього початку коригуючих заходів. Вивчити можливість використання психометричних шкал - Денверського тесту розвитку і поетапної шкали раннього мовного розвитку, враховуючих варіабільність нормативних даних, для кількісної оцінки функціонального стану мовної та інтелектуальної сфери у дітей з резидуальними психомовними порушеннями, а також оцінки ефективності лікувально-реабілітаційних заходів.Обстежено 146 хворих з психомовними порушеннями (ПМП) в структурі резидуального періоду перинатальних енцефалопатій, що лікувалися в консультативно-поліклінічному відділенні УКРНДІ МР та К протягом 1993-1999 р.р. Добір дітей для дослідження відбувався шляхом випадкової вибірки після попереднього типологічного добору: вік від 12 до 24 місяців; наявність синдрому ПМП з домінуванням у клінічній картині затримки формування експресивної мови; регулярність етапної неврологічної реабілітації з перших днів життя; відсутність у дитини соматичної ослабленості, яка приводить до вторинної затримки розвитку; відносно рівноцінні соціально-економічні умови. Методом рандомізованого випадкового відбору пацієнти розділилися на основну (81 дитина) і контрольну (65 дітей) групи, ідентичні по статі, віку, нозологічним критеріям і рівню важкості захворювання. Дітям проводили поглиблений неврологічний огляд і клініко-психологічне тестування на початку дослідження, а також у 3-річному віці, що дозволило оцінити досягнутий дитиною рівень розвитку до переходу на дошкільний етап життя. Крім того, у 62 дітей у 8-річному віці був вивчений стан електрогенезу головного мозку методом компютерної електроенцефалографії (ЕЕГ) для виявлення віддалених результатів лікування. В межах кожної з них були сформовані порівнянні по обєму вибірки основної і контрольної груп: у підгрупу А увійшли діти з ЗМР без моторного дефекту-30 хворих з основної (I-А) і 25 з контрольної (II-А) груп; підгрупу В склали діти з ЗПМР з відносно збереженою локомоторною функцією - 18 (I-В) і 14 (II-В) пацієнтів відповідно; підгрупа C складалася з дітей з ЗМР на фоні затримки стато-моторного розвитку - 20 (I-C) та 15 (II-C) хворих відповідно; у підгрупу D увійшли діти з ЗПМР на фоні моторного дефекту у вигляді ДЦП - 12 дітей з основної (I-D) і 10 - з контрольної (II-D) груп.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в обгрунтуванні необхідності і доцільності раннього (до 2-річного віку) початку застосування в комплексі коригуючих заходів "підпорогової" низькочастотної електростимуляції точок тонкої моторики кисті (НЧЕСТ) у дітей з психомовними порушеннями резидуального генезу. Гіпоксичні ушкодження ЦНС на перинатальному етапі онтогенезу є найбільш частою причиною виникнення відстрочених порушень мовної та інтелектуальної сфери, що дозволяє розглядати їх як фактори ризику цієї патології і обгрунтовує необхідність якомога раннього початку коригуючих заходів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ