Рання діагностика плацентарної недостатності у вагітних жінок групи високого ризику та її клінічне значення - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наукРобота виконана в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України Науковий консультант: доктор медичних наук, професор ГОРДІЄНКО ІРИНА ЮРІЇВНА Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (м. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України СТЕПАНКІВСЬКА ГАЛИНА КОСТЯНТИНІВНА, Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця МОЗ України (м.Київ), професор кафедри акушерства та гінекології № 1 доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України ЧАЙКА ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ, Донецький державний медичний університет ім.М.Горького МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти доктор медичних наук, професор СЕНЧУК АНАТОЛІЙ ЯКОВИЧ, Київський медичний інститут Української асоціації народної медицини завідувач кафедри акушерства та гінекології Захист дисертації відбудеться 27 січня 2004 року о 13°° годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями „Педіатрія”, „Акушерство та гінекологія” при Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050. м.Київ, вул.Особливе значення мають наукові дослідження, які спрямовані на допологову охорону плода і розробку заходів, що забезпечують народження здорової дитини [О.М.Лукянова,1999; В.М.Запорожан та співав.,2000] ПН, яка розвивається у 40,2-47,6 % жінок, котрі мали в анамнезі мимовільні викидні, є однією з найважливіших причин невиношування вагітності [С.П. Зазначене вище свідчить про велику науково - практичну значимість поглибленого вивчення аспектів ранньої діагностики ПН та її взаємозвязку з ускладненнями вагітності у жінок групи високого ризику з метою розробки діагностично - профілактичних заходів, що є одним із резервів зниження репродуктивних втрат, перинатальної захворюваності та смертності. Оцінити стан плода за допомогою доплерографії у жінок групи високого ризику з глибокими структурними змінами плаценти в другому триместрі вагітності. Запропонувати в практику охорони здоровя алгоритм ранньої діагностики ПН і тактики ведення вагітності у жінок групи високого ризику.Усі обстежені були розподілені на групи: 508 жінок з невиношуванням вагітності, 462 вагітні з підозрою на утробне інфікування та 541 вагітна жінка старше 35 років. Вагітність супроводжувалася загрозою переривання в першому та другому триместрах у 32, 8% жінок, що склало майже третину обстежених, а кожна пята вагітна (18,6%) мала ознаки гіпоксії плода, у 14,1% відмічалися ранні та пізні самовільні викидні (р<0,05). У більшості роділь групи високого ризику спостерігався ускладнений перебіг пологів: несвоєчасне відходження навколоплідних вод (43,2% у жінок із загрозою утробного інфікування; 31,6% - у вагітних із невиношуванням. Кесарський розтин було зроблено 42,5% жінок старше 35 років, що достовірно більше показників інших груп обстежених вагітних (23,8% - при невиношуванні та 14,4% у вагітних із загрозою утробного інфікування) та пацієнток групи контролю - 4,2%; р <0,05). Під час ехографічного дослідження екстраембріональних утворень було зясовано, що основними ознаками патологічного перебігу вагітності в першому триместрі у жінок групи високого ризику були аномалія хоріона (Х), плідного яйця (ПЯ) та жовтяничного мішка (ЖМ)-відповідно 33,2%, 29,6% та 27,7% випадків проти 6,3% , 3,8% та 3,8% у пацієнток з групи контролю (р< 0,05).У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нові підходи до наукової проблеми ранньої діагностики вродженої патології плода і плаценти шляхом удосконалення ранніх діагностичних критеріїв плацентарної недостатності. Клініко-статистичний аналіз виявив високу питому вагу ПН серед ускладнень вагітності у жінок групи високого ризику (34,6%) з тенденцією підвищення частоти гострої ПН (від 18,6% до 33,7%) з 1991 до 2000 року. Серед причин антенатальної загибелі плода та мертвонародження у вагітних жінок групи високого ризику найчастішими були плацентарні (відповідно 65,9% і 60,7 %), що в 2 рази перевищує суму плодових і материнських причин. Комплексне обстеження жінок групи високого ризику показало, що ВВР плода були зареєстровані у 13, 8% випадків, найчастіше у вагітних з підозрою на утробне інфікування - 30,6% випадків, що достовірно більше, ніж у жінок старше 35 років та у жінок з невиношуванням вагітності (відповідно 6, 4% і 4, 2% ). Запропонований алгоритм ранньої діагностики ПН і тактики ведення вагітності у жінок групи високого ризику шляхом ретельного ультразвукового аналізу плаценти, пуповини та інших екстраембріональних структур, починаючи з першого триместру вагітності, а також морфологічного, імунологічного, біохімічного, цитогенетичного дослідження навколоплодного матеріалу дозволив своєчасно розпочати лікувально-профілактичні заходи, що сприяло зниженню частоти гіпотрофії плода на 11,6 %, а репродуктивних втрат на 6 ,7%.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ