Рання діагностика, патогенез і оптимізація лікування уражень нирок у хворих на подагру - Автореферат

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. УДК 616.61-002.78-07-08-092 рання діагностика, патогенез і ОПТИМІЗАЦІЯ лікування уражень нирок у хворих на подагруРобота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Ігнатенко Григорій Анатолійович, Донецький державний медичний університет ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Багрій Андрій Едуардович, Донецький державний медичний університет ім. М.Горького, професор кафедри внутрішніх хвороб та загальної практики - сімейної медицини факультету післядипломної освіти доктор медичних наук, професор Семидоцька Жанна Дмитрівна, Харківський державний медичний університет, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб № 2 Захист відбудеться 13 січня 2006 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.02 при Донецькому державному медичному університеті ім.Порушення ниркових функцій при спеціальних дослідженнях можна виявити навіть без очевидних клінічних ознак нефропатії, а ниркова недостатність, що розвивається, найбільш несприятлива в прогностичному відношенні і є основною причиною смерті хворих. З одного боку, діагностика ниркової патології при подагрі уявляє певні труднощі, особливо до появи першого типового артриту, а з іншого боку, за останні роки змінився перебіг подагричної нефропатії (Синяченко О.В. та інш., 2004; Синяченко О.В., 2005). Методи ранньої діагностики подагричної нефропатії, що дозволяють конкретизувати її варіанти і функціональний стан нирок за даними клініко-лабораторних і інструментальних методів обстеження, а також встановлення нових ланок патогенезу ренальної патології сприятимуть підвищенню якості спостереження за хворими і поліпшенню ефективності терапевтичних заходів. Встановити морфологічні зміни з боку клубочків нирок, канальців, строми і судин у хворих на подагру, їх залежність від клініко-лабораторних проявів захворювання і стану пуринового обміну. Уперше визначено характер нефропатії при первинній подагрі за даними біохімічного, фізико-хімічного та імуноферментного дослідження сечі, установлено морфологічні зміни ниркових структур, що відповідають картині мезангіального (мезангіопроліферативного, мезангіокапілярного) гломерулонефриту з тубулоінтерстиціальним компонентом, виявлено зниження секреторно-екскреторної функції нирок і погіршення гемодинаміки в хворих на подагричну нефропатію під час лабораторного (електролітовидільні параметри) та інструментального (радіоренографія) досліджень, доведено роль імунних порушень, прозапальних цитокінів і простагландинів у патогенезі нефропатії.Під спостереженням перебувало 127 хворих на подагру віком від 18 до 67 років (в середньому 48,8±0,75 років). У хворих на подагру визначали показники загальної протеїнурії, фібронектинурії, b2-мікроглобулінурії, нітритурії, лейкоцитурії, еритроцитурії, уратурії, оксалатурії, рівні в сироватці крові СК, ОП, креатиніну, сечовини, Ig, ЦІК і електролітів - калію (K), натрію (Na), кальцію (Ca), магнію (Mg), хлору (Cl) і фосфору (P), активність ферментів КО, АДА і 5-НТ. Параметри СК, ОП, креатиніну, сечовини і електролітів досліджували за допомогою аналізаторів “Cone-Progress” (Фінляндія), “Cone-Microlit” (Фінляндія) і “Vitalab-Flexor” (Голандія), для імуноферментних досліджень сечі (?2-мікроглобуліну, фібронектину) використовували рідер “PR2100-Sanofi” (Франція), активність ферментів пуринового обміну (КО, АДА, 5-НТ) визначали спектрофотометричним методом (“СФ-46”, Росія). Варіант ураження нирок у хворих на подагру не залежав від форми артриту, тяжкості його перебігу, наявності периферичних і кісткових тофусів, гіперурикемії і гіперурикозурії, а також типу підвищення СКК. У хворих з уролітіазним типом нефропатії в 2,1 рази підвищувалася концентрація ОП в крові (p=0,009), на 14,3% зростала в крові активність КО (p=0,014) і на 18,8% - АДА (p=0,004), а у випадках протеїнуричного варіанту ураження нирок - в 3,8 рази збільшувалося співвідношення кліренсів сечової кислоти і креатиніну (p<0,001), в 4,2 рази - вміст оксипуринолу (p<0,001).У дисертації представлено теоретичне узагальнення результатів і досягнуто рішення наукової задачі - на підставі вивчення клініко-морфологічних ознак, рівнів фібронектинурії, ?2-мікроглобулінурії і нітритурії, тубулярної секреторної, азото-і електролітовидільної функції нирок, параметрів фізико-хімічних властивостей сечі (динамічного поверхневого натягу, вязкоеластичності, релаксації), підвищено якість ранньої діагностики різних типів нефропатії, встановлені особливості їх перебігу і подагричного гломерулонефриту, доведений звязок з порушеннями пуринового обміну, метаболізму системи оксиду азоту і імунного статусу, активізацією прозапальних цитокінів (IL1?, TNF?) і простагландинів (PGE2, PGF2?).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ