Рання діагностика, клініка, профілактика та корекція невротичних, пов’язаних зі стресом розладів в учнів ліцеїв - Автореферат

Рання діагностика, клініка, профілактика та корекція невротичних, повязаних зі стресом розладів в учнів ліцеївПоряд з позитивним досвідом роботи ШНТ, ряд авторів відзначає недостатню психогігієнічну обґрунтованість навчально-виховного процесу в цих закладах (Коваленко В.К., Даниленко Г.Н. та ін., 1995; Гребняк Н.П., Шелех Е.П. та ін., 1997; Пляскина И.В., 2000), що, в поєднанні зі зміною звичного навчального середовища, більшою конкуренцією між учнями та повязаною з підлітковим віком біологічною та соціальною кризою, може призвести до формування в учнів невротичних, повязаних зі стресом розладів. Відсутні дані про динаміку психічної адаптації учнів протягом навчання в ліцеї та при переході до вузу в порівнянні з першокурсниками, що отримували середню освіту не в ліцеї. Клініко-психопатологічний метод застосовувався для виявлення НПСР у учнів на основі загальноприйнятої в Україні методики психіатричного обстеження підлітків шляхом стандартизованого інтервю з самими учнями, бесід з їхніми батьками та педагогами. Психодіагностичний метод застосовувався для дослідження психологічних закономірностей формування невротичних, повязаних зі стресом розладів у учнів: вивчення їхніх когнітивних та особистісних особливостей, виявлення залежності між станом психічного здоровя обстежених і їхніми соціально-психологічними характеристиками. Збиралася інформація про самого учня, його родину, матеріально-побутові умови, особливості виховання, стан здоровя, спадкову обтяженість, шкідливі звички, наявність конфліктних та інших психогенних ситуацій за останні півроку-рік, різні аспекти адаптації до навчання в ліцеї.У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в розкритті клініко-психопатологічних, психологічних і соціально-психологічних механізмів формування невротичних, повязаних зі стресом розладів (НПСР) в учнів медичних ліцеїв, що дозволило розробити систему комплексних заходів щодо профілактики і корекції цих порушень. Умови навчання в медичному ліцеї створюють для одних учнів сприятливе середовище діяльності і спілкування, а для інших служать обставиною, що сприяє формуванню невротичних, повязаних зі стресом розладів. Більш низький рівень поширеності НПСР серед першокурсників вузу, що закінчили ліцей, у порівнянні зі студентами, що вступили до університету після звичайних шкіл (15,6% проти 23,3%), свідчить, що колишні ліцеїсти легше адаптуються до умов навчання у вищому навчальному закладі. Розходження були відзначені тільки щодо окремих діагностичних категорій (нозологій) і виявлялися у високій питомій вазі в основній групі змішаних тривожно-депресивних реакцій адаптації (ТДРА) (F43.22) - 24,5% і змішаних тривожно-депресивних розладів (F41.2) - 12,2%, що не діагностувалися в контрольній групі. У клінічній картині тривожно-депресивних розладів адаптації (F43.22 за МКХ-10) у ліцеїстів провідне місце, поряд із симптомами тривоги (середній показник інтенсивності - 5,75±1,30) і неадекватно зниженого настрою (4,83±1,57), займають астенічні порушення: підвищена фізична (4,42±0,95) і психічна (4,00±1,47) стомлюваність, погіршення уваги (4,08±2,06) і психічна гіперестезія (3,50±1,98), що вказує на етіологічний звязок даної патології зі зрослим інтелектуальним і фізичним навантаженням у школі нового типу.