Ранньопервісна община мисливців, збирачів та рибалок за даними археологічних та етнографічних джерел - Реферат

Наступ верхнього палеоліту ознаменовувався великими зрушеннями у розвитку продуктивних сил, про які буде докладно сказано далі. Ці зрушення спричинили не менш важливі зміни в організації суспільства. Зросла технічна озброєність людини в її боротьбі з природою, зробила можливим існування відносно постійних господарських колективів. Тому праобщина неминуче повинна була поступитися місцем більш міцній формі громадської організації. Розглядаючи проблеми, повязані з суспільними відносинами ранньородової общини, слід зауважити, що основним соціальним осередком був рід.Багаті на біомасу, холодні прильодовикові степи і лісостепи сприяли виникненню постійних поселень зі стабільно організованим господарством і побутом. Полювання на великих тварин (мамутів, бізонів, вівцебиків, носорогів) потребувало міцного, згуртованого колективу, чисельністю приблизно 10-15 дорослих мисливців. У районах з помірним кліматом будівництво жител, виготовлення одежі, спеціальних засобів опалення, підтримка постійних вогнищ вимагали значних зусиль. Все це сприяло налагодженню добрих стосунків між мешканцями поселення, взаємодопомоги, узгоджених дій не тільки під час полювання, а й у побуті. На території виробничих центрів, які розташовувались, як правило, на південь від житла, на свіжому повітрі, навколо відкритих вогнищ, мешканці поселення готували їжу, обробляли знаряддя, займалися іншими побутовими справами.Життєзабезпечуючою основою ранньопервісної общини були мисливство і збиральництво. Проте крім цих двох основних засобів культурної адаптації первісної людини до навколишнього середовища їй вкрай необхідно було народжувати й виховувати дітей, виготовляти знаряддя праці та предмети домашнього побуту, будувати житла і шити одежу тощо. Всі ці види діяльності разом із мисливством та збиральництвом вимагали від людини, крім значних енергетичних витрат, певних форм організації як форми соціальної культури. Ранньопервісній общині, згідно з сучасними даними археології та етнології, була властива проста кооперація праці, з її більш-менш чітким розподілом між статево-віковими групами. Жінки, поряд зі спільними діями по виготовленню покриття для житла із шкур великих тварин, могли поодинці шити собі, дітям та чоловікам одяг, готувати їжу для сімї, займатися разом із дітьми збиральництвом.Основним виробничим осередком ранньомезолітичного суспільства була невелика первісна община (до 20 25 чоловік), яка складалася з 3-4 малих сімей по 4 осіб у кожній.Зрозуміло, що природний розподіл праці між дорослими й дітьми, з одного боку, і чоловіками та жінками, з іншого помітно позначився на життєдіяльності первісної общини, яка в усіх випадках мала бути міцно згуртованим, одностайним колективом. Це зумовлювало необхідність виховання у кожного члена общини почуття колективізму, підкорення своїх власних інтересів інтересам колективу, засвоєння норм і правил поведінки в даному суспільстві та їхнього ідеологічного обгрунтування - різноманітних переказів та релігійних уявлень. У первісних суспільствах з цією метою була створена цілісна система виховання, що складалася з низки формальних і неформальних розподілів общини на групи дітей та дорослих, чоловіків і жінок, які мали свій статус в общині, свої права й обовязки, яких вони мали чітко й беззастережно дотримуватись. Після 6-7 років дівчатка і хлопчики здебільшого виховувались окремо: дівчатка - матірю та жіночим складом общини; хлопчики - батьком та чоловічим складом общини. Майбутні мисливці проходили психологічну підготовку сумісності зі майбутніми учасниками справжнього полювання; навчалися взаємодопомозі і взаємовиручці, безстрашності ловідданності, коли цього вимагали інтереси колективу, і нерідко ініціації завершувалися серією тяжких і болісних травм, коли підліткам навмисне вибивали зуби, робили декілька глибоких надрізів на спині, грудях або на обличчі, змушували декілька днів голодувати, а інколи навіть припікали вогнем.Економічним і соціальним осередком пізньопалеолітичного і мезолітичного суспільства, як уже згадувалося вище, була ранньопервісна община, яка складалася, на думку більшості дослідників, з індивідуальних споріднених сімей. У класифікаційних системах, властивих первісним (егалітарним) суспільствам, одним і тим же терміном визначається вся група чоловіків або жінок відповідного віку і шлюбного класу. Тобто дитина терміном "батько" або "мати" називає всіх чоловіків або жінок общини шлюбного віку своїх безпосередніх батьків, хоча вона чітко дрізняє своїх батьків (батька і матір) від їхніх ровесників. На користь цієї гіпотези археологи наводять такі аргументи: - вже починаючи з раннього палеоліту первісні поселення складаються з невеликих жител, де могла мешкати лише мала сімя; Таким чином, малі парні сімї були важливим соціальним і виробничим осередком первісної общини, незалежно від форми конкретного мешкання у великому або малому житлі.Виникнення влади зумовлювалося, перш за все, необхідністю регулювання життєдіяльності соціально-економічної організації, якою була п

План

Вступ

1. Побут та господарська діяльність

2. Соціально-економічні відносини

3. Общинно-родова організація

3.1 Віковий і міжстатевий поділ праці

3.2 Шлюб і сімя

4. Організація влади

5. Духовна культура

5.1 Математичні обрахунки

5.2 Початки наукових знань у різних галузях

5.3 Розвиток мови

5.4 Мистецтво

5.5 Релігійне уявлення

Висновок

Література