Ранній період композиторської творчості як феномен еволюційного процесу - Автореферат

Львівська національна музична академія ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавстваРоботу виконано на кафедрі історії музики Львівської національної музичної академії ім. Науковий керівник: кандидат мистецтвознавства, доцент Савицька Наталія Владиславівна, Львівська національна музична академія ім. Київ) кандидат мистецтвознавства, професор Ніколаєва Лідія Михайлівна, Львівська національна музична академія ім. Захист відбудеться “16” жовтня 2009 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.35.869.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства у Львівській національній музичній академії ім. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Львівської національної музичної академії ім.На початку ХХІ століття субкультура дитинства як початковий етап духовного, психологічного та професійного становлення видатних європейських митців, знаходиться у фокусі дослідницьких інтересів представників різних галузей гуманітарних знань. Передусім це торкається дитинства як розгорнутого у часі початкового періоду життя, коли відбувається процес інтенсивного психофізичного та соціального дозрівання, формується і закладається фундамент особистості. Ранній віковий етап - пора активного пізнання світу, непереборного потягу до творчості, коли природні здібності та вплив оточуючого середовища виступають головним підгрунтям народження унікальних художніх явищ. У даному дослідження робиться наголос не на виконавському, а саме - на композиторському таланті, який є вищим проявом музичного обдарування, зокрема, у юному віці. Дисертацію виконано згідно з темою № 9 „Нові аспекти дослідження західноєвропейської музичної культури” перспективного тематичного плану науково-дослідної діяльності кафедри історії музики ЛНМА ім.Історико-культурна символізація дитинства і юності порушуються питання історичної еволюції ментального вмісту раннього віку, його поняттєвого апарату, становлення комплексу методологічних підходів до вивчення проблем фізичного та психічного розвитку дитини. Констатується, що інтерес до дитинства і юності як вельми значущих вікових фаз практично не спостерігався до XVIII століття, натомість ХІХ століття культурологи вважають добою своєрідного „культу” дитини, коли відбувається усвідомлення дитячо-юнацького періоду не як преамбули до дорослого життя, а як самодостатнього світу, що має свої морально-етичні виміри. Психологи позиціонують дитинство і юність як джерело, коли формуються основні мотиваційні, інструментальні і стильові риси особистості, кристалізується система етичних цінностей, рівень духовної культури, визначаєтсья особиста доля. Обдарування трактується як система властивостей особистості, що відповідає вимогам обраного фаху та забезпечує високу результативність у його межах; талант включає обовязкову наявність рис оригінальності та новизни мислення, що супроводжується досягненням високих результатів у конкретній сфері діяльності; геній являє собою вищий щабель обдарованості, гіперболізовану креативну силу. Біографічні та дидактичні виміри початкового етапу становлення неординарної творчої особистості реалізується спроба екстраполяції досвіду психології творчості на біографії відомих композиторів з метою деяких узагальнень щодо джерел зовнішнього і внутрішнього впливу на траєкторію реалізації їх обдарування і ранній розвиток професійної карєри.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ