Аналіз розробки загальної неоліберальної доктрини. Поява концепції західнонімецького ордолібералізму в 30 - х рр. ХХ ст. Погляди Макса Вебера. Місце М. Вебера в соціальній економіці. Вальтер Ойкен і аналіз його «Основних принципів економічної політики».
Ранній неолібералізмСаме його принцип «невидимої руки», впевненість, що реалізація своєкорисливого інтересу людини в галузі економічної діяльності призведе до суспільного добробуту і що випливає з цієї точки зору вимога невтручання держави в економіку лягли в основу концепцій представників неолібералізму . Ця ідея отримала широке визнання і популярність у ФРН після Другої світової війни і навіть стала основою системи господарювання в цій країні. Саме з пасивності держави він виводив причини підриву досконалої конкуренції і всі соціальні витрати капіталізму, які, на його думку, можуть бути усунені за допомогою хоча б часткового втручання д - ударства в економіку. Роль же держави в економіці має бути зведена до мінімуму, головну і, по суті, єдине завдання державних структур вони бачать у створенні і підтримці умов, необхідних для сприятливого розвитку вільної конкуренції, під якою розуміється створення рівних можливостей для всіх. Вальтер Ойкен - найяскравіший представник неолібералізму, його теорія була сформована на основі «Вчення про два основні типи економічного ладу» відомого німецького соціолога М. Вебера.Неолібералізм - напрям в економічній науці і практиці господарської діяльності, що має в основі зєднання принципу саморегулювання економіки з обмеженим державним регулюванням. Отже, неолібералізм вирішує два завдання : з одного боку, розробляти стратегію і тактику державного впливу на економічне життя, а з іншого - активно захищати основи ринкової економіки від силового, руйнівного втручання в неї. Найбільш відомим з теоретиків неолібералізму є Ойкен (1891-1950), який відіграв значну роль у формуванні неоліберального напрямку в німецькій економічної думки. Роль держави зводиться до здійснення контролю за дотриманням того, щоб всі члени суспільства будували свою господарську діяльність за існуючими правилами і законами. Економічні ідеї неолібералізму отримали визнання і подальший розвиток у представників монетаризму і прихильників теорії раціональних очікувань.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
