Раннє прогнозування труднощів у навчанні дошкільників з церебральним паралічем - Автореферат

ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Робота виконана в Інституті спеціальної педагогіки АПН України ТАРАСУН ВАЛЕНТИНА ВОЛОДИМИРІВНА, Інститут спеціальної педагогіки АПН України, завідувач лабораторії діагностики і психічного розвитку Мечнікова, Інститут післядипломної освіти, заступник директора кандидат психологічних наук З дисертацією можна ознайомитися у науковій частині Інституту спеціальної педагогіки АПН України (01000, Київ, вул.На сучасному етапі соціально-політичного та економічного розвитку України одним з важливих питань постає забезпечення та реалізація Державних програм щодо надання спеціальної корекційної допомоги дітям з особливостями психофізичного розвитку. Ярмаченко), знаходять відображення чимало аспектів цієї складної проблеми, вирішення яких дає змогу диференційно підійти до вивчення специфіки пізнавальної діяльності дітей з особливостями психофізичного розвитку, виявлення їхніх потенційних можливостей та побудови дієвих систем корекційно-розвивальної роботи. Kirby): чим раніше починається цілеспрямована робота з дитиною з особливостями психофізичного розвитку, тим ефективнішими виявляються результати корекції відхилень у розвитку, а у деяких випадках - запобігання виникненню вторинних порушень. Результати аналізу літератури, присвяченої ранній діагностиці і прогнозуванню труднощів у навчанні і розвитку дітей з особливостями психофізичного розвитку, дозволили дійти висновку, що переважна більшість наукових розробок (І. М. Мета дослідження - розробити систему нейропсихологічних і психолого-педагогічних засобів раннього прогнозування труднощів у навчально-пізнавальній діяльності дітей з церебральним паралічем та обґрунтувати шляхи превентивного впливу на їхній розвиток.У першому розділі «Проблема раннього прогнозування труднощів у навчанні» систематизовано наукові дані з питань методології наукового прогнозування, прогнозової спрямованості психолого-педагогічних досліджень, опрацьовано засади власного наукового підходу до проблеми раннього прогнозування труднощів у навчанні дітей раннього і молодшого віку з ДЦП. Опрацювання методологічних засад дослідження дозволило розробити власну систему роботи по прогнозуванню виникнення можливих труднощів у навчально-пізнавальній діяльності дітей з ДЦП (схема 1): Схема 1. Нейропсихологічна концепція та системний підхід дозволили визначити алгоритм прогнозової діяльності: передпрогнозове орієнтування (визначення обєкту, предмету, завдань дослідження); розробка структури нейропсихологічного комплексу та змісту діагностичних завдань для визначення стану сформованості сукцесивних і симультанних синтезів у дітей раннього і молодшого дошкільного віку (вихідна модель дослідження); створення емпіричних моделей стану розвитку сукцесивно-симультанної діяльності у дітей з нормальним розвитком і дітей з ДЦП; опрацювання груп можливих найближчих і віддалених труднощів у навчально-пізнавальній діяльності дітей з ДЦП як проміжна ціль роботи та здійснення індивідуального прогнозу можливих труднощів у навчання дитини з ДЦП - головна мета прогнозової діяльності. Другий розділ - «Шляхи забезпечення раннього прогнозування можливих труднощів у навчально-пізнавальній діяльності дітей з ДЦП» - присвячено представленню розробленого нами нейропсихологічного комплексу завдань, процесу його стандартизації; систематизовано отримані емпіричні дані; визначено закономірності онтогенетичного розвитку синтетичних структур у дітей 2,5-3,5 років з нормальним розвитком; охарактеризовано динаміку формування синтетичної діяльності у їхніх однолітків з ДЦП; зясовано групи можливих (найближчих і віддалених) труднощів у навчально-пізнавальній діяльності дітей з ДЦП у відповідності до поля недорозвитку синтетичних структур; визначено нейропсихологічні чинники цих труднощів; розроблено схему здійснення індивідуального прогнозування можливих труднощів у навчально-пізнавальній діяльності дитини з ДЦП; розроблено рекомендації щодо методів майбутнього (дошкільного і шкільного) навчання дітей з ДЦП. Констатуючий експеримент спрямовувався на розвязання таких завдань: встановити закономірності розвитку передумов навчально-пізнавальної діяльності у дітей раннього і молодшого дошкільного віку з нормальним розвитком та у їхніх однолітків з ДЦП (І етап); визначити стан зрілості ланок сукцесивно-симультанної діяльності у дітей з ДЦП (ІІ етап); встановити поля можливих прогнозованих труднощів у найближчому і віддаленому навчанні дітей з ДЦП у відповідності до виявлених недостатньо зрілих ланок сукцесивно-симультанної діяльності як передумови вибору методів їх диференційного розвитку і навчання (ІІІ етап).У дисертаційній роботі зясовано, що у дослідженнях, спрямованих на раннє виявлення спеціфіки розвитку та навчання, відсутніє чітке представлення груп найближчих і віддалених труднощів, що можуть виникнути у навчанні дитини з особливостями психофізичного розвитку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ