Раннє прогнозування молочної продуктивності та резистентність організму великої рогатої худоби в залежності від тривалості ембріогенезу - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття ступеня кандидата сільськогосподарських наук РАННЄ ПРОГНОЗУВАННЯ МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА РЕЗИСТЕНТНІСТЬ ОРГАНІЗМУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ТРИВАЛОСТІ ЕМБРІОГЕНЕЗУТому проведення досліджень у цьому напрямку дозволить більш глибоко вивчити показники резистентності організму тварин з різним періодом ембріонального розвитку з метою поліпшення оцінки та добору корів до селекційного ядра стада. Метою дисертаційної роботи було вивчення впливу тривалості внутрішньоутробного періоду розвитку плоду (ембріогенезу) у корів-матерів помісних типів на показники резистентності організму, інтенсивність росту та майбутню молочну продуктивність одержаного молодняку у різних природно-кліматичних зонах України. Для реалізації цієї мети були поставлені наступні завдання: - зясувати вплив тривалості ембріогенезу молодняку на вміст гемоглобіну в крові, загального білку та окремих білкових фракцій в її сироватці, стан Т-і В-лімфоцитів, а також фагоцитарну активність паличкоядерних нейтрофілів; дослідити взаємозвязок тривалості ембріогенезу з інтенсивністю росту отриманого молодняку; розробити математичну модель прогнозування молочної продуктивності в залежності від тривалості ембріонального розвитку та інтенсивності росту в ембріогенезі;Всього було досліджено 280 корів, в тому числі: - голштинізованої червоно-і чорно-рябої худоби - 90 голів; Для вивчення впливу тривалості ембріогенезу великої рогатої худоби на резистентність організму, ріст і молочну продуктивність у кожному стаді було сформовано три групи тварин з коротким, середнім і подовженим періодами внутрішньоутробного розвитку (схема досліджень приведена нижче). Контроль за ростом піддослідного поголівя здійснювали шляхом індивідуального зважування тварин при народженні, у 3, 6, 10, 12 та 18 місяців, а потім методом інтерполяції визначали масу на дату народження. При вивченні внутрішньоутробного розвитку тварин визначали показники, що характеризують особливості ембріогенезу: - тривалість ембріонального періоду розвитку теличок - по зафіксованій у журналі даті останнього плідного осіменіння їх матерів і даті народження теличок; Для досліджень закономірностей формування резистентності організму теличок із різною тривалістю ембріонального періоду розвитку було проведено три серії дослідів: - 1-а серія - проводили у племзаводі АСП “Прогрес“ - для досліджень було відібрано 25 тварин;Телички з коротким періодом ембріонального розвитку за період досліждень характеризувалися найбільш високим вмістом гемоглобіну в крові та при цьому його рівень знижується всього на 12,0-20,6%, в той час як у теличок з середнім періодом ембріогенезу кількість гемоглобіну знижується на 12,6-22,1%, а у теличок з подовженим ембріогенезом - на 17,8-25,3%. Різниця між тваринами з середнім ембріогенезом і подовженим була в межах 2,6-11,0%, між теличками з коротким і подовженим ембріогенезом складала 5,6-14,7%, а між теличками з коротким і середнім ембріогенезом - 3,1-5,9%. Слід підкреслити, що між показниками загальної кількості білку в сироватці крові у тварин з коротким та подовженим ембріогенезом різниця майже у всіх випадках вірогідна (Р?0,05, Р?0,01). Результати досліджень фагоцитарної активності паличкоядерних нейтрофілів у теличок в усіх трьох господарствах (таблиця 1) свідчать про перевагу теличок з коротким періодом ембріогенезу над однолітками з середнім та подовженим ембріогенезом. Слід відмітити, що відносна кількість В-лімфоцитів у більшій мірі підпадає впливу тривалості ембріогенезу: так, різниця у відносному вмісті В-лімфоцитів у крові теличок з коротким і подовженим періодом ембріогенезу коливається в межах 6,6-12,5% (найбільша різниця спостерігається у річному віці).На основі вивчення стад різних порід великої рогатої худоби молочного напрямку продуктивності встановлено, що тривалість ембріогенезу, хоч і вважається біологічно обумовленою ознакою, однак має достатньо великий ліміт мінливості - від 257 до 296 днів і, згідно даних багатьох дослідників, обумовлює ступінь розвитку тварин при народженні, їх інтенсивність росту в постнатальний період і прогнозує молочну продуктивність. В результаті досліджень встановлено, що у теличок з коротким та середнім періодом ембріонального розвитку загальний білок і окремі білкові фракції в сироватці крові на 6,4-10,0% більше, ніж у одноліток, ембріональний період яких перевищує 284 дні;короткий період ембріогенезу (до 278 днів) сприяє підвищенню фагоцитарної активності нейтрофілів на 2,7-9,6%. Телички з коротким ембріональним періодом розвитку мають дещо низьку живу масу при народженні (95,6-96,9%), однак у майбутньому більш інтенсивніше використовують енергію корму і вже у 18-місячному віці їх жива маса складає 102,1-104,0% від маси одноліток з середнім періодом ембріогенезу.