Раннє ентеральне харчування, як компонент інтенсивної терапії у постраждалих з тяжкою політравмою - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИРобота виконана в Українському науково-практичному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України. Науковий керівник доктор медичних наук, професор Шлапак Ігор Порфірійович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Біляєв Андрій Вікторович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. Захист дисертації відбудеться “_23__”_квітня__ 2004 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім.Таким чином, в постшоковому періоді для запобігання розвитку і лікування синдрому поліорганої недостатності доцільне використання стратегій інтенсивної терапії, спрямованих на корекцію порушених функцій гастро-інтестинального тракту, до яких можна віднести і стратегію раннього ентерального харчування (Crouser E.D. et al.,1994; Зубков В.І.,1996.). Використання у постраждалих з тяжкою політравмою раннього ентерального харчування дозволяє не тільки забезпечити доставку енергетичних та пластичних субстратів, але що найбільш важливо, у багатьох випадках попередити розвиток стресорних ушкоджень слизової оболонки гастро-інтестинального тракту, у деякій мірі покращити стан неспецифічного, клітинного та гуморального імунітету, і таким чином, зменшити частоту розвитку інфекційних ускладнень у посттравматичному періоді (Глумчер Ф.С., 2001.). Незважаючи на те, що проблема ентерального харчування достатньо вивчена, при проведенні раннього ентерального харчування у постраждалих з тяжкою політравмою залишаються не вивченими ряд аспектів цієї проблеми, таких як: оптимальні строки початку раннього ентерального харчування, методика проведення раннього ентерального харчування, вплив раннього ентерального харчування на стан слизової оболонки гастро-інтестинального тракту, показники неспецифічного, клітиного та гуморального імунітету у важкотрамованих, частоту розвитку у них інфекційних ускладнень. Визначити вплив раннього ентерального харчування на частоту розвитку синдрому поліорганої недостатньості, гнійно-септитичних ускладнень, тривалість проведення штучної вентиляції легень (ШВЛ), терміни перебування у відділенні інтенсивної терапії та показники летальності у постраждалих з тяжкою політравмою. Автором встановлені оптимальні терміни початку раннього ентерального харчування у посттравматичному періоді, обґрунтований вибір оптимального складу суміші для проведення ранього ентерального харчування, розроблено алгоритм підготовки гастро-інтестинального тракту, який забезпечує ефективність проведення раннього ентерального харчування у важкотравмованих.В першій групі (n=30) ентеральне харчування починалося з четвертої доби посттравматичного періоду і проводилося адаптованими сумішами для дитячого харчування “Бона”, ”Детолакт”, ”Малыш”. У другій групі (n=27) ентеральне харчування починалося також з четвертої доби посттравматичного періоду і проводилося сучасною модифікованою сумішію “Fresenius Reconvan”, яка не тільки вкючає енергетичні та пластичні речовини, але і найголовніші імунонутрієнти-аргінін, глутамін, омега-3 ненасичені жирні кислоти. Враховуючи той факт, що в практичній роботі найбільші труднощі виникають на початковому етапі проведення ентерального харчування, коли у постраждалих з політравмою часто розвиваються порушення моторики шлунка та кишківника, травлення та всмоктування, діарея, особлива увага нами була приділена підготовці шлунково-кишкового тракту до раннього ентерального харчування. Тому у травмованих третьої групи (n=31) була проведена підготовка гастро-інтестинального тракту до раннього ентерального харчування, яка включала: оптимізацію мезентеріального кровообігу, функціональну модуляцію кишкової стінки, інтралюмінальну корекцію. Підготовка до раннього ентерального харчування починалася через 16 4,2 години з моменту травми, проводилася протягом 24 4,3 годин, і якщо після проведенних заходів резидуальний обєм складав менш за 50%, а внутричеревний тиск був менший за 12 мм.рт.ст. і зявлялася перистальтика кишківника, проведену підготовку гастро-інтестинального тракту ми вважали задовільною і починали пробне харчування.Раннє ентеральне харчування є важливим компонентом інтенсивної терапії у постраждалих з тяжкою політравмою і повинно починатися одразу після стабілізації основних параметрів, які характеризують стан центральної та периферичної гемодинаміки. До початку раннього ентерального харчування у постраждалих з тяжкою політравмою необхідно провести підготовку гастро-інтестинального тракту, компонентами якої являються: покращання мезентеріального кровоплину, стимуляція моторики кишківника, нормалізація РН кишкової стінки, корекція біоценозу кишківника.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ