Специфіка політики пам’яті в Україні щодо радянських монументів у період активізації історичної політики в українському суспільстві. Питання зміни суспільного ставлення та державних практик політики пам’яті щодо радянських монументів після Євромайдану.
При низкой оригинальности работы "Радянські монументи в політиці пам’яті в Україні 2005-2016 рр.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Національна академія наук України[10] Це пояснює, чому в Україні у різні періоди зажди був різний рівень актуалізації суспільної уваги до радянських монументів, та, відповідно, рівень їх вжитковості як обєктів політики памяті. Завжди була потреба їх політичної актуалізації, що надали б певних сенсів "непомітним" памятникам. Значна активізація політики памяті в Україні починається з 2005 року та повязана з культурною політикою Президента Віктора Ющенка. У ньому містилась вимога знесення памятників організаторам голодоморів та масових репресій в Україні. Події зими 2013-2014 рр., що увійшли в історію України як Євромайдан або Революція гідності, кардинально змінили політику памяті та суспільне сприйняття радянських монументів в Україні та запустили хвилю "ленінопаду" - масового скинення памятників Леніну в 2014-2015 рр. Першим із них був скинутий памятник Леніну в Києві під час Народного віче (щотижнева масова акція протесту на Майдані) 8 грудня.
План
Основний зміст дослідження
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
