Дослідження існуючих джерел електромагнітного випромінювання. Радіозахисні властивості металонасичених бетонів щільної, ніздрюватої та варіатропної структури в діапазоні надвисоких частот. Розробка радіопоглинаючих конструкцій на основі бетелу-м.
Сучасні будівлі і споруди, зведені з використанням існуючих будівельних матеріалів і технологій, інколи не тільки не захищають біологічні і технічні обєкти від цієї небезпеки, а і самі можуть бути джерелами електромагнітних випромінювань при наявності у їх складі підвищеного вмісту природних радіонуклідів. Рівень ЕМВ в промислових містах і центрах з кожним роком зростає, безперервний ріст електромагнітного фону обумовлений різким збільшенням числа радіо-і телевізійних станцій, розширенням мережі високовольтних ліній електропередач, швидким зростанням систем мобільного і радіотелефонного звязку, радіолокаційних установок, широким впровадженням радіоелектронних пристроїв, надвисокочастотних випромінюючих приладів і технологій в багатьох областях промисловості, а також в побутових умовах. При цьому на ділянці надвисоких частот (НВЧ) переважно використовують поглинаючі матеріали, а на високих частотах (ВЧ) - відбиваючі (екрануючі) матеріали. Основними фізичними параметрами, що використовуються для діагностики методів і засобів захисту, є коефіцієнти пропускання (екранування), відбиття і поглинання ЕМВ (група параметрів випромінювання). Загальна ефективність радіозахисту матеріалу оцінюється по формулі 1: Ке = Кпогл Квід Кб.від (1) де: Кпогл - коефіцієнт поглинання матеріалу; Квід - коефіцієнт відбиття; Кб.від - коригувальний коефіцієнта, що враховує багаторазове відбиття ЕМВ всередині матеріалу, при коефіцієнті поглинання менше 10 ДБ.В результаті проведення аналітичних досліджень встановлено, що у великих індустріальних містах гранично допустимий рівень ЕМВ в сантиметровому діапазоні перевищений в 10 - 70 раз. Для захисту від “електромагнітного смогу” з санітарно-гігієнічної точки зору доцільно використовувати будівельні конструкції і матеріали поліфункціонального призначення, які поєднують в собі і радіозахисні властивості. Наявність закису заліза (FEO), магнетиту (Fe3O4) і Fe2O3 у верхньому шарі невідновленого шламу додає йому феромагнітні властивості, які характерні для радіозахисних композицій. Тонкодисперсні луски металу в основному мають різку поверхню розділу, одночасно виконують функцію мікрофібри, що в свою чергу позитивно позначається на фізико-механічних властивостях таких композицій. Подальше збільшення вмісту металевого наповнювача призводить до зменшення міцності і щільності зразків за рахунок зростання водопотреб та збільшення пористості композиції.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
