Радіонукліди в компонентах водних екосистем зони відчуження Чорнобильської АЕС: розподіл, міграція, дозові навантаження, біологічні ефекти - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКААВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук Робота виконана в Інституті гідробіології НАН України та в Державному спеціалізованому науково-виробничому підприємстві “Чорнобильський радіоекологічний центр” МНС України (ДСНВП “Екоцентр”) Науковий консультант: доктор біологічних наук, професор Кузьменко Михайло Ілліч, Інститут гідробіології НАН України, завідувач відділу радіоекології Ковалевського НАН України, завідувач відділу радіаційної та хімічної біології доктор біологічних наук Кутлахмедов Юрій Олексійович, Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, завідувач лабораторії радіоекологічної надійності біосистем відділу біофізики та радіобіології доктор біологічних наук, професор Серкіз Ярослав Іванович, Інститут експериментальної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України, провідний науковий співробітник відділу радіобіології Захист відбудеться “___” __________ 2006 р. о ____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.24 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03127, м.Внаслідок неминучого надходження радіоактивних речовин у навколишнє середовище в процесі виробництва ядерної енергії дослідження поведінки радіонуклідів у гідробіоценозах залишається надзвичайно актуальним, оскільки для прогнозування та попередження наслідків радіаційного впливу на водні екосистеми важливо мати найбільш повне уявлення про долю радіоактивних речовин, що надходять у водойми, їх розподіл по абіотичних і біотичних компонентах та вплив на водні організми. Необхідність таких досліджень зумовлена також важливістю розуміння барєрної ролі водних екосистем і автореабілітаційних процесів, що відбуваються у забруднених радіонуклідами водоймах. І хоча минуло 20 років, відколи сталася ця аварія, забруднені території залишаються відкритим джерелом поширення радіонуклідів, а основні проблеми радіаційної безпеки зони відчуження ЧАЕС перш за все повязані зі змивом радіоактивних речовин з поверхневим стоком у річкові системи, їх виносом за межі зони відчуження і участю у формуванні якості вод Дніпра. При цьому водойми зони відчуження є унікальним радіоекологічним полігоном, який дозволяє з високим ступенем вірогідності оцінювати кількісні показники вмісту радіонуклідів у компонентах водних екосистем і аналізувати процеси поведінки радіоактивних речовин у біогідроценозах. Дисертаційна робота виконана відповідно до планів наукових досліджень, що здійснювались в Інституті гідробіології НАН України: “Науково-технічна програма з питань ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення на період 1994-2000 рр.” (№ 359/95); “Вивчити механізми взаємодії радіонуклідів з абіотичними і біотичними компонентами і визначити роль біоти у процесах перерозподілу радіонуклідів у водних екосистемах” (1996-2000 рр., № державної реєстрації 0198U003586); “Цитогенетичні ефекти у гідробіонтів за умов радіонуклідного забруднення водойм зони відчуження Чорнобильської АЕС” (2000-2001 рр., № державної реєстрації 0102U003541); “Роль гідробіонтів у процесах міграції і трансформації радіонуклідів у системі донні відклади - водне середовище” (2001-2005 рр., № державної реєстрації 0101U004987); “Вивчити вплив вмісту радіонуклідів у воді і донних відкладах на формування радіонуклідного забруднення угруповань водяних рослин” (2002-2006 рр., № державної реєстрації 0102U004665).Аналіз кількісного вмісту радіонуклідів у гідробіонтах проводили з використанням 28 видів вищих водяних рослин, 10 видів молюсків, 18 видів риб та 8 видів водо-плавних і навколоводних птахів. Здатність водних організмів акумулювати радіонукліди, що традиційно виражається коефіцієнтом накопичення, або концентрування (Кк), визначали за відношенням питомої активності радіонуклідів у тканинах до їх середньорічного (для молюсків і риб) і середнього протягом вегетаційного періоду (для вищих водяних рослин) вмісту у воді місць проживання. Тому у більшості непроточних водойм вміст радіонуклідів у воді залежить переважно від інтенсивності обміну їх мобільних форм між донними відкладами і водними масами, а також зовнішнього змиву з території водозбору. Питома активність радіонуклідів 90Sr і 137Cs у вищих водяних рослинах досліджених водойм значною мірою визначається інтенсивністю радіоактивного забруднення водних обєктів і прилеглих територій, а також особливостями гідрохімічного режиму водойм, що впливає на ступінь доступності радіонуклідів для гідробіонтів. 2) свідчить про те, що визначальним у даному випадку є не співвідношення радіонуклідів у воді, а гідрохімічний режим полігонних водойм, відмінною рисою якого є більш високий вміст суми Na і K у воді оз.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ