Радіонукліди в компонентах водних екосистем південного регіону України: міграція, розподіл, накопичення і контрзаходи - Автореферат

Київський національний університет імені Тараса ШевченкаЗахист дисертації відбудеться 29 червня 2007 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.24 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Визначено розмір депонування 137Cs донними відкладеннями р.Арбузинки та показано існування вторинного забруднення річкової води через його десорбцію з мулів; особливості міграції 3Н у системі “рідкі скиди ПУ АЕС - річкова вода”; коефіцієнти накопичення радіонуклідів водяними рослинами і рибою р. За десятилетний период (1985-1994гг.) поступления жидких сбросов Южно-Украинской АЭС в р.Арбузинку, в реку поступило около 34,9 ТБК 3H, что привело к загрязнению последним как поверхностных, так и подземных водных источников, а за десятилетний период (1994-2003гг.) “продувки” пруда-охладителя АЭС в р.Южный Буг поступило около 115 ТБК 3H, что проявилось в повышении активности 3H в месте сброса технологической воды в реку. Впервые установлены коэффициенты накопления “станционных” радионуклидов компонентами пруда-охладителя ЮУ АЭС и гидродинамично связанных с ним речными системами, размеры радиоемкости пруда-охладителя для каждого “станционного” радионуклида, а также установлены коэффициенты перехода “станционных” радионуклидов в орошаемые сельхозкультуры из поливной воды в условиях юга Украины.На особливу увагу заслуговують дослідження з вивчення поведінки радіонуклідів у водних екосистемах, які гідродинамічно повязані зі ставками-охолоджувачами та іншими технологічними водоймищами АЕС, з яких “станційні” (ті, які надходять у довкілля з технологічними скидами та викидами АЕС) радіонукліди можуть переходити у річкові і зрошувальні системи. Відомо, що радіонукліди, після надходження у водойми, поглинаються їх компонентами, в результаті чого їхні концентрації у воді значно знижуються, в той же час вміст радіонуклідів у водяній рослинності, в донних відкладеннях, в рибі може зрости у тисячі і десятки тисяч разів. Робота виконана відповідно до тем державних програм: “Радиационная обстановка в месте расположения Крымской АЭС в предпусковой период” (НДІ біофізики МОЗ СРСР № 87016-88), “Влияние природных условий в районах расположения Чернобыльской (до аварии), Южно-Украинской и Запорожской АЭС на содержания 131I та 137Cs в молоке и обоснование допустимых концентраций радионуклидов в воде, используемой для полива сельхозугодий” (НДІ біофізики СРСР № 52-1/80 від 15.07.85), “Обоснование предельно допустимых концентраций 137Cs и 90Sr в воде, забираемой из р.Днепра на орошение” (НДІ біофізики МОЗ СРСР № 4Н-1-91-2), “Изучение возможности дозовых нагрузок на население за счет жидких отходов АЭС, удаляемых в водоемы, используемые для орошения сельхозугодий” (НДІ біофізики МОЗ СРСР № 80011-86), “Вынос радионуклидов в Черное море с водами р.Днепр через Днепро-Бугский лиман и оросительные системы, питающиеся из р. Результати досліджень дозволяють обґрунтовано вирішувати питання регламентації вмісту “станційних” радіонуклідів в технологічних водоймищах АЕС і в прилеглих до АЕС річкових екосистемах, визначати види і обсяг водокористування в районах АЕС; встановлені математичні моделі розподілу та співвідношень радіонуклідів у компонентах водойм є основою для проведення оцінки радіоекологічного стану водних екосистем і складання прогнозу радіаційної ситуації. Для порівняння накопичуваної здатності компонентів водойм і можливості встановлення кількісних співвідношень між отриманими даними, результати визначення вмісту радіонуклідів виражали у відносних величинах (коефіцієнти накопичення - КН), які відображають кількісні відношення вмісту радіонуклідів у певному компоненті і у воді, тобто: КН=, де С1 - вміст радіонукліду у компоненті, Бк/кг, С2 - вміст радіонукліду у воді, Бк/л [Куликов Н.В., 1988; Кутлахмедов Ю.О. та ін., 2003].За результатами довгострокових спостережень (1985-2004рр.) визначено характерні риси радіоекологічного стану та встановлено кількісні параметри розподілу радіонуклідів у компонентах (донні відкладення, водяні рослини, риба) водних екосистем південних частин р.Південний Буг і р.Дніпро, головних зрошувальних систем південного регіону (Інгулецька, Південно-Бузька, Білоусівська, Каховська і Краснознаменська), які живляться з цих річок, та ставків-охолоджувачів Південно-Української і Запорізької АЕС. Встановлено наявність двох шляхів надходження “станційних” радіонуклідів до річкових екосистем: через “продувку” ставків-охолоджувачів Південно-Української і Запорізької АЕС та через фільтрацію з технологічних водоймищ АЕС. Встановлено коефіцієнти накопичення “станційних” радіонуклідів (90Sr, 137Cs, 3H) водними рослинами (Cladophora fracta i Potamogeton perfoliatus), донними відкладеннями, рибою (Carassius carassius L., Cyprinus carpio L.) ставка-охолоджувача Південно-Української АЕС і гідродинамічно-повязаних з ним річкових систем.