Радіоактивність. Фізичні та біофізичні проблеми, пов’язані з аварією на Чорнобильській АЕС - Контрольная работа

бесплатно 0
4.5 169
Актуальність досліджень наслідків радіоактивності. Ознайомлення з переліком найпоширеніших радіонуклідів. Механізми альфа і бета розпаду. Умови виникнення квантового випромінювання. Обґрунтування загроз радіоактивного забруднення на прикладі ЧАЕС.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки УкраїниЦе слово можна зустріти на сторінках журналів і газет, серед розмови науковців або пересічних людей. Незважаючи на велику кількість інформації - радіоактивність це досить непередбачуваний процес, наслідки якого іноді виходять за межі нашого розуміння. Людська необережність стала приводом для чорної смути, яка вже протягом трьох десятків років переслідує людей.Явище самочинного перетворення деяких нестійких ядер одних елементів в ядра інших елементів з випромінюванням різних типів елементарних частинок і електромагнітних хвиль надзвичайно малої довжини називається - радіоактивністю. Подальші дослідження в цій області здійснювало подружжя Кюрі (Пєр Кюрі й Марія Кюрі, а також Резерфорд та ряд інших фізиків). Виявлені закономірності радіоактивного розпаду залишались незмінними. Радіоактивні ядра часто називають материнськими, а ядра, які утворюються при радіоактивному розпаді - дочірніми. Перед розпадом материнське ядро завжди має енергетичну невигідність, тобто маса вихідного ядра перевищує суму мас продуктів розпаду.Явище альфа - радіоактивності було відкрите при вивченні радіоактивності природних елементів. Між пробігом а-частинки, який може бути мірою її початкової енергії і сталою радіоактивного розпаду l є проста залежність, емпірично встановлена Гейгером і Неттолом ще у 1911 році і відома під назвою закону Гейгера-Неттола: Де А і В - сталі величини, причому стала В є однаковою для всіх радіоактивних елементів, А - є сталою лише в межах певного радіоактивного ряду.Бета-розпад ядер радіоактивних елементів почали вивчати незабаром після відкриття радіоактивності. Експериментально було встановлено, що b-випромінювання складається з електронів або позитронів і що ці види випромінювання супроводжуються випусканням нейтрино або антинейтрино. Правила зміщення для різних видів b-розпаду можна записати так: а) електронний b-розпад: б) позитронний b-розпад: в) К-захват, або захват ядром електрона з К-оболонки: Сучасна теорія b-розпаду ґрунтується на теорії, розробленій Фермі в 1931 р. Найпростішим прикладом b-розпаду є перетворення вільного нейтрона в протон з періодом піврозпаду 12 хв.: При позитронному розпаді, тобто процесі перетворення одного із протонів ядра в нейтрон, не достаток енергії для такого перетворення доповнюється ядром: Коли материнське ядро дещо перенасичене протонами, можливий електронний захват згідно з: Електронний захват завжди супроводжується рентгенівським випромінюванням.Якщо ядро збуджене і знаходиться в стані з більш високою енергією, то воно може самочинно перейти на більш низький енергетичний рівень, випустивши при цьому фотон. Цей вид випромінювання завжди супроводжується a-і b-випромінюванням. За проміжок часу 10-13 - 10-14 с. дочірнє ядро переходить у нормальний або у менш збуджений стан, випромінюючи при цьому g-кванти строго відповідних енергій. При g-випромінюванні масове число А і зарядове число Z не змінюються, тому таке випромінювання не описується жодним правилом зміщення. При радіоактивних розпадках різних ядер g-кванти можуть мати енергію від 10 КЕВ до 5 МЕВ.ГПХ виникає при дозах більше 2 гр., отриманих одночасно або протягом декількох днів, ХПХ - при опроміненні малими дозами 0,1-0,5 СГР/добу після накопичення сумарної дози 0,7-1 гр., тобто через 140-1000 днів. Дози до 1 гр. характеризуються відсутністю ознак променевої хвороби, відзначаються лише минущі реакції з боку окремих систем, при 1-2,5 гр. приблизно половина людей занедужують ГПХ. мінімальна абсолютно смертельна доза, що приводить до смерті через ураження кісткового мозку (з 100 стовбурних кліток умирають 99), хоча в літературі відзначені окремі випадки виживання при дозах від 6 до 10 гр., що характеризуються вираженим ушкодженням кишечнику. При 10-20 гр. смерть наступає через 8-16 днів від ураження слизової шлунково-кишкового тракту, при 20-80 гр. розвивається судинна форма ураження, смерть настає через 4-7 днів при мозковій і менінгіальній симптоматиці. Однократне опромінення яєчників у дозах 0,1-0,2 гр. приводить до тимчасової стерильності з наступним повним відновленням, дози від 2 гр. і вище приводять до майже повної стерильності, відновлення функції настає тільки через кілька років.Не зважаючи на численні наукові дослідження, державні та урядові програми по мінімізації медико-соціальних наслідків аварії, проблема збереження здоровя потерпілого контингенту і у теперішній час залишається актуальною. Групи первинного обліку формуються таким чином: I група - особи, які брали участь у роботах по ліквідації аварії або її наслідків у контрольній зоні, II група - особи, які підлягають виведенню (евакуації), або самостійно покинули зони аварії, III група - особи, які проживають у зонах спостереження, встановлених у директивному порядку, або проживали там після аварії, перебували там на диспансерному спостереженні, а потім переїхали в іншу місцевість, IV група - діти, які народились від осіб, віднесених до І-ІІІ груп спостереження.

План
План

Вступ

1. Радіоактивність

2. Закономірності альфа і бета розпаду

2.1 Механізм альф-розпаду

2.2 Закономірності бета-розпаду

2.3 Гамма-випромінювання

3. Проблеми, повязані з аварією на Чорнобильській АЕС

3.1 Наслідки радіоактивного забруднення для здоровя людей

3.2 Загальний стан здоровя населення

3.3 Дія основних радіоактивних речовин на здоровя людини

Висновок

Література

Додаток А Додаток Б

Додаток В

Додаток Г

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?