Радіаційний вплив викидів АЕС та ТЕС України на навколишнє середовище та населення - Автореферат

Робота виконана в Українському науково-дослідному інституті екологічних проблем Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Український науково-дослідний інститут екологічних проблем в.о. директора завідувач лабораторією радіоекологічної безпеки і радіаційного моніторингу Інститут геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України завідувач відділу проблем екологічної безпек кандидат фізико-математичних наук Захист відбудеться 14.01.2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 64.812.01 в Українському науково-дослідному інституті екологічних проблем за адресою: 61166, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем (61166, м.Харків, вул.В Україні основні потужності з виробництва електроенергії зосереджені на теплоелектростанціях (ТЕС), їхня частина у виробництві електроенергії складає ~49 %, ~45 % - частина атомних електростанцій (АЕС) і ~6 % - гідроелектростанцій. Вирішення проблем забезпечення потреб в електроенергії може бути знайдено за рахунок розвитку атомної енергетики, частина якої у виробництві електроенергії в Україні безупинно збільшується. Оцінка накопичення радіонуклідів в обєктах навколишнього середовища і прогнозування доз опромінення населення в результаті викидів радіонуклідів АЕС посідають важливе місце в цій проблемі. Крім того, порівняльний аналіз впливу викидів АЕС і ТЕС на радіоекологічну обстановку має бути врахований як один з аргументів "за" чи "проти" при стратегічному плануванні розвитку паливно-енергетичного комплексу України. Наукова новизна роботи: Вперше отримано дані порівняльного аналізу щодо впливу викидів радіонуклідів на навколишнє середовище і населення 4 АЕС і 14 основних ТЕС України, що працюють на вугіллі, з обліком усіх радіонуклідів, що викидаються, шляхів опромінення і умов експлуатації кожної з електростанцій.За цими даними, індивідуальні та колективні дози опромінення населення від викидів радіонуклідів АЕС та ТЕС знаходяться в діапазоні 0,086-17,5 МКЗВ (АЕС з реакторами ВВЕР або аналогічними), 5-500 МКЗВ (ТЕС) і 0,1-4,1 чол·Зв/(ГВТ·рік) (АЕС з реакторами ВВЕР або аналогічними), 0,5-76 чол·Зв/(ГВТ·рік) (ТЕС), відповідно. Відмінність і новизна даної роботи полягає в урахуванні реальних умов в Україні і на кожній окремій АЕС і ТЕС України, а також у комплексному підході, що полягає в урахуванні всіх шляхів опромінення і викидів біологічно значимих радіонуклідів та порівняльному аналізі як радіаційного впливу на навколишнє середовище і населення викидів радіонуклідів АЕС і ТЕС України, так і факторів, що обумовлюють цей вплив. Викид радіонуклідів АЕС нерівномірний за часом кампанії (~3 років для АЕС України з реакторами ВВЕР), тому для одержання середньорічних значень викидів радіонуклідів проведено аналіз викидів за період 6 років. Нормовані на 1 ГВТЕЛ. викиди радіонуклідів сімейства 238U лежать в діапазоні (в дужках наведено середнє значення) 2,57·109-4,63·1010 (2,44·1010) Бк/рік, сімейства 232Th - 7,04·108-1,27·1010 (6,68·109) Бк/рік, 40K - 1,64·109-2,95·1010 (1,56·1010) Бк/рік. Розходження величин сумарних викидів досягає 18 разів, що показує потенціал для зменшення викидів радіонуклідів шляхом поліпшення очищення викидів і використання вугілля з меншою зольністю і меншим питомим вмістом радіонуклідів.Вперше проведено комплексні дослідження впливу викидів радіонуклідів на навколишнє середовище і населення з обліком усіх радіонуклідів, що викидаються, шляхів опромінення й умов експлуатації для 4 АЕС і 14 основних ТЕС України, що працюють на вугіллі. У звязку з цим у дисертаційній роботі: Детально досліджено викиди радіонуклідів АЕС і ТЕС України, що працюють на вугіллі. На основі проведеного аналізу викидів звернено увагу на аномально низькі викиди 131I ПУАЕС, згодом було викрито і виправлено помилки в методиках вимірів. Методами математичного моделювання досліджено вміст радіонуклідів в обєктах навколишнього середовища, обумовлений викидами АЕС України. Встановлено, що максимальний внесок в обємну активність атмосферного повітря дають ІРГ, тритій і 14С, у поверхневе забруднення - ізотопи йоду, у питому активність продуктів харчування - тритій, 14С і 131І.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ