Різновиди договорів перевезення - Курсовая работа

При цьому важливим є перевезення вантажів, багажу, пасажирів і пошти незалежно від обсягу послуг та відповідальності сторін, результат, якого прагнуть досягти сторони, - переміщення товарно-матеріальних цінностей чи людей. Перевезення кожним конкретним видом транспорту має свою специфіку. Перед тим, як розпочинати аналіз і характеристику договорів перевезень, необхідно, взагалі, звернути увагу на роль та значення перевезень, як таких у формування та розвитку тих чи інших економічних і, цілком можна сказати, суспільних відносин. Одні послуги являють собою результат певних видів діяльності або праці (споживні вартості) і втілюються у товарах, інші, навпаки, не залишають реальних результатів, які б існували окремо від виконавців цих послуг. Головною особливістю договорів про надання послуг, на відміну від договорів про виконання робіт, є те, що надання послуг невіддільне від діяльності особи, яка надає послуги.Підприємства транспорту здійснюють перевезення та надають послуги на основі державних контрактів і договорів про перевезення пасажирів і вантажів з урахуванням економічної ефективності перевізних та переробних можливостей транспорту. Крім того, перевезення у межах територіальної сфери дії однієї транспортної організації вважаються перевезеннями місцевого сполучення; перевезення двома чи кількома організаціями одного виду транспорту є перевезеннями у прямому сполученні, а перевезення за єдиним транспортним документом організаціями різних видів транспорту - перевезеннями у прямому змішаному сполученні. Договори можуть бути класифіковані за різними критеріями, що мають юридичне значення, на такі основні види: залежно від інтересів і мети, договори можуть бути: платними (кожна з сторін має вигоду з договору); безоплатними (тільки одна сторона має вигоду); казуальними (визначена мета); абстрактними (невизначена мета); договори можуть бути: планові (на основі державного замовлення і державних контрактів відповідно до планових завдань); регульовані (укладають вільно їх субєкти); за формою договори можуть бути: письмовими; усними; нотаріально посвідченими; конклюдентними (коли субєкт мовчить, і це визначається виявом його волі укласти договір передбачений законодавством). За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачу), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату Вантажовідправник і перевізник у разі потреби здійснення систематичних протягом певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобовязується в установлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі в узгодженому сторонами обсязі.ЦК України відносить до підстав виникнення зобовязання - договір перевезення, правове регулювання якого здійснюється главою 64 ЦК України, Законом України "Про транспорт" та спеціальними правилами щодо окремих видів перевезення. Крім того, залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення, розрізняють договори перевезення залізничним транспортом, морським і внутрішнім водним, повітряним, автомобільним транспортом, що діють за єдиним транспортним документом (пряме змішане сполучення) ч.1 ст.913 ЦК України. За договором про перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством або договором строк і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Послуга за перевезення надається за плату, причому обидві сторони наділяються у договорі правами та обовязками. Отже, договір перевезення вантажу можна розглядати як договір на користь третьої особи (одержувача), у якої виникають не лише права (наприклад, вимагати від перевізника видачі вантажу), а й передбачені транспортними правилами обовязки (прийняти вантаж, здійснити доплату за перевезення тощо).За договором про перевезення вантажу транспортна організація (перевізник) зобовязується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Згідно законодавства України укладення довгострокових договорів можливе на будь-якому виді транспорту: перевізник і власник (володілець) вантажу в разі потреби здійснювати систематичні перевезення можуть укласти довгостроковий договір. За цим договором перевізник зобовязується у встановлені строки приймати, а власник (володілець) вантажів - передавати їх до перевезення у встановленому обсязі. З плану перевезень або прийнятого до виконання замовлення на перевезення вантажу виникає зобовязання, за яким перевізник повинен подати перевізні засоби відправникові та прийняти від нього вантаж, а

Зміст

Вступ

Розділ 1. Цивільно-правова характеристика договорів перевезення

1.1 Поняття договору перевезення та його класифікація

1.2 Договір про перевезення як підстава виникнення зобовязальних відносин

1.3 Зміст, укладення та оформлення договорів про перевезення вантажів

1.4 Виконання договорів про перевезення вантажів

Розділ 2. Різновиди договорів перевезення

2.1 Договір про перевезення пасажира, багажу та пошти

2.2 Договори про експлуатацію підїзних колій, подачу та збирання вагонів. Вузлові угоди

2.3 Договір про буксирування

2.4 Договори про транспортне експедирування

Висновки

Список використаних джерел