Особливості інтелектуального осмислення сутності культури, яке досягається в процесі сумлінного, ненавмисного вивчення цього явища у всьому його обсязі. Мислителі Древньої Греції, Рима й християнства про культуру. Проблеми культури в працях просвітителів.
При низкой оригинальности работы "Різноманіття й багатозначність підходів у дослідженні культури", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У контексті взаємозвязку людини й культури напрошується метафоричний висновок про те, що рівень «духовної родючості» людини, його «духовного гумусу» в істотному ступені визначається впливом на нього культури, і зокрема таких її інструментів, як виховання, освіта, розвиток творчих задатків і т.д. Однак, перш ніж розкрити науковий зміст поняття «культура», необхідно перейти вбрід ріку часу, зробити екскурс в історію становлення культурологічних концепцій, щоб належним чином оцінити всю глибину того світоглядного зрушення в науці про культуру, що відбувся в XX в. Культура може проникнути й дійсно проникає надзвичайно глибоко в нашу природу, так глибоко, що ми часом уважаємо природним те, що насправді породжено культурою, «просіяне» через її ціннісний «фільтр». Найбільш продуктивний підхід до проблеми усвідомлення культури як цілісного явища дає філософія, тому що вона намагається осмислити культуру в самій її суті. Звичайно, все сказане про давньогрецьку культуру - деяка ідеалізація, тому що її мислителі не виробили ще поняття «людина взагалі», а Аристотель учив, що люди від природи народжуються вільними й рабами.
