Рівневе вираження оцінки в усному англомовному дискурсі - Автореферат

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі теоретичної та прикладної фонетики англійської мови в Одеському національному університеті імені І.І. Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент МІРОШНИЧЕНКО Марта Василівна, Одеський національний університет імені І.І.Мечникова, доцент кафедри теоретичної та прикладної фонетики англійської мови. Захист дисертації відбудеться “30” жовтня 2009 року о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 в Одеському національному університеті імені І.І.Мечникова за адресою: 65058, Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд.166.Реферовану роботу присвячено комплексному дослідженню оцінки в усному англомовному дискурсі, яке спирається на рівневий підхід до її вивчення у функціонально-семантичному і комунікативному аспектах. Питання про звязок мови і мовлення з розумовою діяльністю людини та актуалізацією категорій мислення в мові і мовленні розглядалось у низці лінгвістичних праць, у тому числі у роботах функціонального напряму в контексті функціонально-семантичних полів (ФСП) (О.В.Бондарко, Дж.Брунер, Р.О. Нечисленність рівневих досліджень ФСП оцінки в усному дискурсі пояснюється тим, що цю семантичну категорію витлумачували насамперед як різновид ФСП модальности, якості та кількісті, а не як цілісне, самостійне поле. Набір оцінних значень, що відбились у мові, утворює семантичну категорію оцінки, а набір значень і формальних засобів їх вираження складає ФСП оцінки тієї чи іншої мови. Актуалізація ФСП оцінки здійснюється в дискурсі.У розділі 1 «Теоретичні засади дослідження реалізації категорії оцінки в дискурсі» висвітлено питання рівневої організації мови й мовлення, взаємозвязок категорій мислення й одиниць мови у процесі породження висловлення, використання моделі ФСП для опису їх співвіднесення, проаналізовано різні аспекти вивчення оцінки в галузях філософії, логіки й лінгвістики, зокрема в зарубіжному і вітчизняному дискурсознавстві, встановлено методи та етапи лексико-синтаксичного та просодичного дослідження оцінки в усному англомовному дискурсі. Ґрунтуючись на логічних звязках модальної логіки, оцінність висловлення зумовлюється проекцією логічної структури оцінки на мовлення: субєкт, обєкт і основа оцінки => субєкт оцінки, субєкт мовлення, обєкт оцінки й оцінний предикат. Вивчення різних класифікацій оцінок на основі різних критеріїв дало можливість запропонувати принцип формування функціонально-семантичного поля оцінки, який полягає в урахуванні семантики основи (предиката) оцінки і був покладений в основу класифікації оцінних побудов. Семантичний звязок оцінних слів і позначень обєкта оцінки здійснюється на базі основи оцінки (тобто аксіологічного предиката), що вказує на ознаки обєкта, за якими він оцінюється. До них уналежнено мікрополе, що містить предикати, які виражають якісні або кількісні характеристики обєктів, наприклад: We have a house which is in suburban edge of the city which is quite normal for people in our position (Christopher Lippened); мікрополе, складене з предикатів, які виражають емоційні стани, почуття обєктів, наприклад: And there was this frightful thud against the side of the car (M.Underwood); мікрополе, що містить предикати, які виражають сенсорні або смакові властивості обєктів, наприклад: Mm… my one consolation, I suppose, was the most marvelous view of the mountains from the window( M.Underwood); мікрополе, що складається з предикатів, які описують інтелектуальні особливості обєктів, наприклад: I think thats very reasonable (J.Revell, B.Breary); мікрополе, що містить основи, які відображають особистісні риси характеру обєктів, наприклад: Shes very certain herself (Jim).Виокремлений корпус одиниць, які вербалізують категорію оцінки, систематизовано і представлено у вигляді поліцентричної моделі ФСП оцінки, що містить семантичні області, які виражають: 1) якісні або кількісні характеристики (мікрополе якісно-кількісних оцінок); У мікрополях емоційних оцінок, гедоністичних та особистісних оцінок істотну кількість синтаксичних конструкцій представлено двоскладними непоширеними реченнями (27%), а в мікрополях якісно-кількісних та інтелектуальних оцінок значну кількість синтаксичних конструкцій представлено складнопідрядними реченнями (26%). Дослідження субєктів оцінок усіх полів показало, що в основному субєкти не зазначені у власне оцінному висловленні, але про їх наявність свідчить контекст. За результатами дослідження найбільш типовими обєктами оцінки виявилися обєкти, що виражають дії (32%), вони наявні у всіх полях оцінки, крім ФСП особистісних оцінок; обєкти, котрі є предметами (34%) у полях якісно-кількісних та інтелектуальних оцінок; обєкти, що є подіями, спогадами (32%), наявні в полях емоційних та гедоністичних оцінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ