Класифікація та функції операційної системи, її складові та призначення, оцінка завантаження. Віртуальна пам’ять, команди вводу-виводу. Команди керування каталогами. Віртуальні програми для паралельної роботи. Операційні системи Unix та Windows.
КУРСОВА РОБОТАЗ точки зору програміста, операційна система - це програма, що додає ряд команд і функцій до команд і функцій, запропонованих рівнем архітектури команд. Вони викликають зумовлену службу операційної системи, зокрема одну з її команд. Коли користувацька програма викликає команду операційної системи, наприклад читання даних з файлу, операційна система виконує цю команду крок за кроком, так само, як мікропрограма виконує команду ADD. Багатозадачні (мультизадачні) операційні системи, на відміну від однозадачних, надають можливість одночасного виконання кількох програм, розподіляючи між ними ресурси обчислювальної системи: процесорний час, память, периферійні пристрої. По-перше, користувач здатний виконувати команди вводу-виводу рівня архітектури команд може зчитати конфіденційну інформацію, що зберігається де-небуть в «нетрях» операційної системи, і взагалі потенційно представляє для системи загрозу.Серед змін було перенесення цієї системи на мінікомпютер VAX, створення віртуальної памяті зі сторінковою організацією, розширення імен файлів з 14 до 255 символів, а також підтримка мережевого протоколу TCP / IP, який зараз широко використовується в Інтернеті (багато в чому завдяки тому факту, що він був задіяний в системі Berkeley UNIX). Поки в Берклі йшла вся ця робота, компанія AT & T самостійно продовжували удосконалювати UNIX, в результаті в 1982 році зявилася операційна система System III, а в 1984 - System V. Постачальники програмного забезпечення не могли писати програми для UNIX, оскільки не було ніякої гарантії, що ці програми зможуть працювати на будь-якій версії UNIX (в цьому відношенні у MS-DOS була значна перевага). Зараз практично всі системи UNIX підтримують системні виклики, перераховані в Р1003.1, проте багато систем підтримують і додаткові системні виклики, зокрема ті, що були реалізовані в System V і в Berkeley UNIX. У ULTRASPARC III використовується операційна система Solaris, і хоча основою для неї є версія System V, вона також підтримує багато викликів Berkeley UNIX.Операційну систему можна вважати інтерпретатором певних особливостей архітектури, яких немає на рівні архітектури команд. Віртуальна память потрібна для того, щоб дозволити програмам виконувати більше адресного простору, ніж є у машини насправді, або надати зручний механізм захисту і поділу памяті. Віртуальну память можна реалізувати шляхом «чистого» розбиття на сторінки, «чистої» сегментації або того й іншого разом. При сторінковій організації памяті адресний простір розбивається на рівні за розміром віртуальні сторінки. Pentium 4 і ULTRASPARC III мають складні диспетчери памяті, що підтримують віртуальну память і сторінкову організацію.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
