Ріст, розвиток і урожайність соняшника в післяукісних посівах в залежності від обробітку грунту, способів сівби і прийомів догляду - Автореферат

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Ріст, розвиток і урожайність соняшника в післяукісних посівах в залежності від обробітку грунту, способів сівби і прийомів догляду Робота виконана в Інституті зернового господарства Української академії аграрних наук в 1995-1997 р. Захист дисертації відбудеться “__24_” ______09______ 1999 р. о _9__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.353.01 в Інституті зернового господарства УААН за адресою: 320027 м.Однак, дослідженню цього питання приділялося недостатньо уваги, а спеціальних дослідів по вивченню способів обробітку грунту, гербіцидів, страхових добавок до норми висіву, прийомів догляду при сівбі нових гібридів післяукісного соняшника до початку нашої роботи не проводили. Дослідження по темі дисертації були складовою частиною тематичного плану Інституту зернового господарства по виконанню державної програми “Зернові і олійні культури” теми “Розробити і освоїти комплексні системи виробництва рослинної олії шляхом впровадження екологічно чистих, ресурсозберігаючих технологій вирощування олійних культур”. Головною метою було вивчити особливості росту і розвитку післяукісного соняшника в залежності від обробітку грунту, способів сівби, страхових добавок, гербіцидів, прийомів догляду за посівами. Для досягнення мети треба вирішити такі завдання: - вивчити вплив агротехнічних прийомів на ріст, розвиток надземної частини і кореневої системи соняшника, поглинання ФАР, водоспоживання, забуряненість посівів, продуктивність, якість врожаю; На основі одержаних даних розроблено і рекомендовано виробництву основні прийоми вирощування соняшника в післяукісних посівах після озимого жита (обробіток грунту, способи сівби, прийоми догляду).Узагальнення кліматичних умов і польові дослідження показали, що в умовах степової зони після збирання озимого жита на зелений корм тривалість післяукісного періоду складає в середньому 135 днів з сумою активних температур 23640С і опадами в межах 180 мм, що є достатнім для одержання врожаїв ранньостиглих і середньоранніх гібридів соняшника. Найбільш рівномірно на площі рослини соняшника розміщуються при сівбі з міжряддями 15 см, тому що площа живлення тут наближується до багатокутника, а не витягнутого в середину міжряддя прямокутника, як при сівбі з міжряддями 70 см. Дослідами встановлено, що при боронуванні посівів соняшнику бороною БЗСС-1,0 в фазі 1-2 пар листків пошкоджується в середньому 32-38% рослин. При збільшенні густоти посіву за рахунок підвищення страхової добавки з 20 до 60%, а також по оранці в порівнянні з поверхневим обробітком, загибель соняшника підвищувалась на 2-5%. Досліди показали, що найбільша площа листя однієї рослини формується по оранці, на широкорядному посіві, при проведенні боронувань і при страховій добавці 20%, тобто там, де густота стояння рослин менша.В північному Степу України після збирання озимого жита на зелений корм залишається 120-160 днів теплого періоду з сумою активних температур 2062-24800С і вологозабезпеченістю, достатньою для одержання в 90% років другого врожаю насіння ранньостиглих і скоростиглих гібридів соняшника, який достигає в середині жовтня. Обробіток грунту, гербіциди, прийоми догляду за посівами на строки наступу фаз росту і розвитку рослин не впливають. Польова схожість соняшника по оранці вища, ніж по поверхневому обробітку на 1,2-3%, з підвищенням страхової добавки з 20 до 60% вона зменшується на 2,8-4,4% при звичайному рядовому посіві і на 6,1-6,7% на широкорядному. Найбільш рівномірно на площі розміщуються рослини при сівбі звичайним рядковим способом. На широкорядному посіві рослини скучені в рядках, а площа живлення має форму витягнутого в міжряддя прямокутника, що підсилює конкуренцію між рослинами, знижує ефективність використання вологи, ФАР і продуктивність посіву.