Ріст і розвиток та біологічні особливості помісних телиць бурої карпатської породи - Автореферат

Українська Академія аграрних наук Інститут розведення і генетики тваринЗахист дисертації відбудеться "7" квітня 1999 року, о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради при Інституті розведення і генетики тварин УААН. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН. Встановлено, що помісні тварини у всі вікові періоди переважали чистопородних ровесниць за всіма показниками, які характеризуються високими селекційно-генетичними параметрами, біологічними властивостями, що необхідні при створенні масиву спеціалізованої мясної худоби для гірського регіону Українських Карпат. Все это ставит особенные требования к животным, которые могут быть основой новой отрасли зоны и за счет выпаса и нагула давать большое количество высококачественной экологически чистой дешевой говядины. В работе впервые в условиях горной зоны комплексно изучены особенности развития и формирования воспроизводительной функции, легкие отелы, материнские качества, этологические особенности и молочность поесных маток, бурая карпатская Х волынская мясная и бурая карпатская Х знамянский мясной тип в сравнении с чистопородными сверстницами бурой карпатской породы.Вперше в умовах гірської зони Українських Карпат комплексно вивчено особливості розвитку, формування відтворних функцій, легкоотельність, материнські якості, етологічні особливості та молочність помісних маток бура карпатська х волинська м"ясна порода та бура карпатська х знамянський тип у порівнянні з чистопорідними ровесницями бурої карпатської породи.. Відібране маточне поголівя за принципом аналогів було розділено на три групи Маток першої групи було використано під осіменіння спермою чистопорідних бурих карпатських бугаїв, у відповідності з існуючим планом закріплення. Корів та телиць другої і третьої груп було спаровано, відповідно, з бугаями волинської породи і знамянського типу. За період вирощування на підсосі піддослідний молодняк отримав, в середньому на голову /молоко й пасовищна трава/: І група - 484,5 кормових одиниць і 59,1 кг перетравного протеїну, ІІ-а, відповідно - 550,4 і 63,2 та ІІІ-я група - 589,3 корм.од. і 64,4 кг перетравного протеїну. Живу масу піддослідних телиць визначали щомісячно шляхом зважування вранці до годівлі у віці: при народженні, в 6, 12 і 18 місяців.Схрещування бурих карпатських маток, як корів, так і телиць, з плідниками батьківських порід, не позначилося на легкоотельності, З 197 врахованих розтелів було відмічено лише два випадки (1%) затримки посліду та 1 випадок (0,5%) ускладненого розтелу з летальним кінцем для помісного з волинською породою теляти. У всі вікові періоди помісні телиці переважали чистопорідних ровесниць за живою масою на 7,2-13,1%. Найвищою інтенсивністю росту протягом досліду відзначалися бурокарпатські занмянські помісі, котрі за живою масою у 18-місячному віці переважали чистопорідних ровесниць на 43 кг (16,5%), а помісних аналогів - на 16 кг або 5,6%(різниця до контролю статистично вірогідна при Р<0,01). Встановлено істотну перевагу помісних телиць у порівнянні з чистопорідними ровесницями за промірами та індексами будови тіла тварин, які характеризують лептосомний тип тілобудови. Помісі з волинською м"ясною породою відрізнялися найбільшими глибокогрудістю, компактністю і масивністю, а знамянські помісі були неперевершеними за індексом м"ясності.