Сучасний ареал досліджуваних видів на території України. Еколого-ценотичні особливості рідкісних степових ефемероїдів Лівобережного Придніпров’я (ЛП). Вікова структура, щільність, просторове розміщення популяцій рідкісних степових ефемероїдів ЛП.
При низкой оригинальности работы "Рідкісні степові ефемероїди Лівобережного Придніпров’я (стан популяцій та наукові основи охорони)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Національна академія наук УкраїниРобота виконана в Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г. Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор Байрак Олена Миколаївна, Науковий центр екомоніторингу та біорізноманіття мегаполісу НАН України, заступник директора з наукової роботи Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Мосякін Сергій Леонідович, Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України, завідувач відділу систематики і флори вищих судинних рослин кандидат біологічних наук, доцент Івченко Ігор Сергійович, Національний педагогічний університет імені М.П. Захист відбудеться “30” жовтня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.215.01 при Національному ботанічному саду імені М.М.Мета даної роботи - зясувати поширення, структуру, стан популяцій рідкісних степових ефемероїдів ЛП та шляхи їх охорони. Для досягнення мети були поставлені такі завдання: ? Узагальнити та проаналізувати історію вивчення та охорони рідкісних степових ефемероїдів ЛП. ? Проаналізувати вікову структуру, щільність, просторове розміщення популяцій рідкісних степових ефемероїдів ЛП. ? Зясувати стан збереження популяцій рідкісних степових ефемероїдів у природно-заповідній мережі ЛП та обґрунтувати доцільність створення нових заповідних територій. Проаналізовано еколого-ценотичні особливості досліджуваних видів, досліджено стан збереження популяцій рідкісних степових ефемероїдів у існуючій та перспективній природно-заповідній мережі ЛП, підготовлені наукові обгрунтування щодо доцільності створення нових заповідних обєктів.Досліджено 35 ценопопуляцій рідкісних степових ефемероїдів ЛП: Bellevalia sarmatica (далі Bs) - 5, Bulbocodium versicolor (далі Bv) - 9, Crocus reticulatus (далі Cr) - 9, Hyacinthella leucophaea (далі Hl) - 7, Muscari neglectum (далі Mn) - 5. Стаціонарними ділянками слугували ботанічний заказник ”Драбинівка“, парк агробіостанції Полтавського педуніверситету, де зростають рідкісні степові ефемероїди, вирощені з насіння та пересаджені живими особинами безпосередньо з природних місцезростань. Аналіз літературних відомостей і гербарних матеріалів дозволив виділити чотири періоди та два етапи в історії вивчення й охорони рідкісних степових ефемероїдів ЛП, які відрізняються за напрямками ботанічних досліджень. У третьому періоді (1970-2000) пріоритетним є созологічний напрямок досліджень, поряд із флористичним та фітоценотичним; усі разом вони були спрямовані на виявлення та збереження нових місцезнаходжень рідкісних степових рослин, занесених до першого видання Червоної книги України (Crocus reticulatus, Bulbocodium versicolor), а також до списків рослин, що охороняються в Полтавській області (Hyacinthella leucophaea, Muscari neglectum, 1979). Перший етап (1970-1990) відрізняється новими знахідками Crocus reticulatus, Bulbocodium versicolor, Hyacinthella leucophaea (понад 70 зразків зберігаються у фондах PW) та створенням декількох ботанічних заказників за ініціативою полтавських ботаніків (Д.С.Проведено комплексне вивчення стану популяцій рідкісних степових ефемероїдів Bulbocodium versicolor, Crocus reticulatus, Hyacinthella leucophaea, Bellevalia sarmatica, Muscari neglectum у межах Лівобережного Придніпровя, проаналізовано і узагальнено відомості про місцезнаходження в історичному аспекті та виявлено нові, уточнено ареали видів в Україні, досліджено еколого-ценотичні особливості, ритми сезонного розвитку, особливості насіннєвого розмноження, онтогенезу, стан і структуру популяцій, зясовано стан збереження в природно-заповідній мережі та шляхи охорони. перша половина XX ст.) за результатами флористичних та геоботанічних досліджень виявлені окремі місцезнаходження Crocus reticulatus, Bulbocodium versicolor, Hyacinthella leucophaea, більшість із яких не вціліли дотепер, окрім популяцій у заповіднику “Михайлівська цілина” та колишньому - "Карлівський степ". У ІІІ періоді (з 1970 р.) за результатами созологічних досліджень виявлено найбільшу кількість сучасних місцезнаходжень Crocus reticulatus, Bulbocodium versicolor, Hyacinthella leucophaea, Muscari neglectum, Bellevalia sarmatica та здійснюється їх охорона у природно-заповідній мережі. На території ЛП рідкісні степові ефемероїди зростають в угрупованнях, що належать до класу - Festuco-Brometea: одного порядку (Festucetalia valesiacae), чотирьох союзів (Cirsio-Brachypodion pinnati, Fragario viridis-Trifolion montani, Festucion valesiacae, Astragalo-Stipion) та 17 асоціацій. Найширшу ценотичну амплітуду виявляють Crocus reticulatus та Hyacinthella leucophaea, які зростають у різних типових степових угрупованнях регіону (3 союзи, 9 ас.), дещо менша ценотична варіабельність у складі лучностепових угруповань притаманна Bulbocodium versicolor та Muscari neglectum, найбільшою ценотичною відокремленістю (у складі угруповань союзу Astragalo-stipion) відрізняється Bellevalia sarmatica.
План
Основний зміст
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы