Рідкісні рослини північного Приазов’я. Характеристика і сучасний стан популяцій - Реферат

Відділ освіти Чернігівської районної державної адміністрації. Дитяче екологічне обєднання “Ехо” туристичного клубу “Скіф”. Доповідь підготувала: Єременко Анастасія, Учениця 11 класу зош І - ІІІ ступенів с.Практичні рекомендаціїСеред маси екологічних проблем північного Приазовя особливе місце належить проблемі розвитку мережі заповідних територій рідного краю, що можуть служити як засіб збереження природного середовища в цілому та рослин і тварин, занесених до Червоної книги України та регіонального списку рідкісних рослин Запорізької області. Одним з можливих шляхів розвязання цієї проблеми являється створення в північному Приазовї мережі природоохоронних територій на витоках річок в рамках програми “Зелена мережа”, як території, де антропогенний вплив на окремих ділянках не призвів поки що до втрати деяких видів рослин, занесених до Червоної книги України та регіонального списку рідкісних рослин Запорізької області. На схемі природного районування області досліджувана територія знаходиться в межах Дніпровсько - Азовського округу типчаково - ковилових степів і подових луків, смуги типчаково - ковилових степів, Чорноморсько - Азовської підпровінції, Східноєвропейської (Понтійської) провінції, Євроазіатської степової області. Дно балки нешироке, має рівнинний характер, що простягається з півночі на південь протяжністю близько 1,5 км. ширина донної частини балки в верхівї до 20 - 25 м, поступово розширюється до 100 - 120 м в нижній течії. Поверхневі води в балці спостерігаються у вигляді основного русла річки Токмачки, навесні та пізньої осені в період танення снігів та липневих дощів оживають і замулені та пересохлі джерела в балках Мокрій, Нечаєвій та Афанасієвій, що ще недавно становили систему витоків річки в межах досліджуваної території.Сучасне використання досліджуваних територій головним чином повязане з їх використанням як пасовище для громадської худоби жителів сіл Верхній Токмак, Нижній Токмак та смт Чернігівка Чернігівського району; Зразкове та Смірнове Куйбишевського району; та Радолівка Приморського району. Штучні водойми на території балок використовуються як водопій для громадської худоби та для риболовлі. Найбільшого антропогенного впливу зазнають верхні частини схилів балок на річках Токмачці та Мокра Кінська, де розорані схили використовуються як сільськогосподарські угіддя місцевими сільськогосподарськими підприємствами.Для схилів правого (західного) борта, де зустрічаються рідкісні рослини, характерною є бідна різнотравно - типчакова рослинність гранітних відслонень. Для схилів правого (західного) борта, де зустрічаються рідкісні рослини, характерною є бідна різнотравно - типчакова рослинність гранітних відслонень та різнотравна рослинність глинистих ґрунтів. Для донної частини балки характерна лучна рослинність, флористичне ядро складають пирій середній, осока гостра, лопух павутинистий, на заболочених ділянках зустрічається рогіз широколистий та вузьколистий, очерет звичайний та ін. Флористичне ядро, крім сону чорніючого, тюльпану гранітного, гіацинтика блідого та півника карликового, становлять чебрець, полин австрійський, типчак та ін. Для донної частини балки характерна лучна рослинність, флористичне ядро складають пирій середній, осока гостра, лопух павутинистий, на заболочених ділянках зустрічається рогіз широколистий та вузьколистий, очерет звичайний та ін.1.В ході експедиції у 2002 році було виявлено 4 нових популяції тюльпану гранітного, що утворюють пунктирний ареал вздовж річкових долин річок Північного Приазовя; 1 нову популяцію сону чорніючого, одну популяцію цимбохазми дніпровської, 4 популяції карагани скіфської, 6 нових популяцій гіацинтика блідого, 5 - белевалії сарматської та 3 півника карликового. 3.Виявлені в процесі досліджень популяції тюльпану гранітного переважно знаходяться у верхній та середній частинах схилів східної експозиції (5 із 7 популяцій) і всі вони приурочені до піщаних грунтів гранітних відслонень з виходами кристалічних порід на денну поверхню з бідною типчаково-ковиловою та типчаково-різнотравною рослинністю. 4.Виявлені в процесі досліджень популяції сону чорніючого знаходяться у верхній та середній частинах схилів східної експозиції і приурочені до піщаних грунтів гранітних відслонень з виходами кристалічних порід на денну поверхню з бідною типчаково-ковиловою та типчаково-різнотравною рослинністю. 5.Виявлені в процесі досліджень популяції рястки Буше знаходяться у нижній частині схилів східної (1 популяція), західної (1 популяція) та південної (2 популяції) експозиції і всі вони приурочені до чорноземів звичайних малогумусних з різнотравно-злаковою рослинністю.

Зміст

Вступ

1.Загальна характеристика природних умов району досліджень

2.Види і ареали антропогенного впливу