Рід Festuca L. (Poaceae) у флорі західних регіонів України - Автореферат

ІНСТИТУТ БОТАНІКИ ІМЕНІ М.Г.Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Робота виконана в Інституті екології Карпат НАН України Науковий керівник: кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інститут екології Карпат НАН України, завідувач відділу охорони природних екосистем З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту ботаніки імені М.Г.Холодного НАН України за адресою: м.Значною мірою успіх вирішення цієї проблеми залежить від ступеня вивченості видового складу флор, від того, наскільки повною є інформація про види, наскільки досконало вони є розпізнаними й таксономічно визначеними. Згідно з останнім загальним зведенням (Flora Europea, 1980) для флори Європи наводиться 170 видів костриць, однак, питання обєму роду й таксономічного рангу численних його представників, особливо серед так званих “вузьколистих” костриць, і дотепер є дискусійним. Дотепер західні регіони України були недостатньо дослідженими щодо питань видового складу роду та усієї різноманітності форм у його межах, а більшість присвячених роду робіт мали описовий характер. Метою роботи була критико-таксономічна ревізія роду Festuca у флорі західних регіонів України на основі аналізу анатомо-морфологічних особливостей його таксонів, рівня мінливості діагностичних ознак, а також зясування хорологічних та екологічних особливостей видів роду та їх созологічного статусу. У результаті критико-таксономічної ревізії роду Festuca у межах західних регіонів України достовірно встановлено наявність 28 видів і 2 нотовидів; наведено один новий вид (F. psammophila (Hack. ex Celak.) Fritsch), iдин підвид (F. rubra subsp. maxima Bednarska), чотири різновидності (F. rubra var. glaucescens (Hack.) Bednarska, F. rubra var. grandiflora Hack., F. rubra var. dura Bednarska, F. ovina var. firmula (Hack.) Krajina); один вид вилучено з переліку видів роду (F. polonica Zapal.), iписано новий для науки нотовид (F. x polovina Bednarska); запропоновано низку нових номенклатурних комбінацій.Історія вивчення роду Festuca L. у флорі західних регіонів України. Подано огляд історіі досліджень роду Festuca в якому виділено декілька періодів: 1) накопичення інформації, список видів не перевищує 3-7 (1872-1905 рр.); 2) ревізія роду Н.Zapalowicz на підставі праці Е.Hackel, для флори регіону наведено 12 видів роду (1906-1926 рр.); 3) зменшення активності досліджень вітчизняними авторами (1930-1970). Проаналізовано розвиток основних таксономічних концепцій від класичної роботи Е.Hackel (1882) до сучасних опрацювань окремих груп видів із залученням молекулярно-генетичних підходів. Наведено огляд робіт щодо основних напрямків еволюції роду.Зясування видового складу роду та хорології видів було здійснено на підставі критичного опрацювання основних гербаріїв України (CHER, CWU, KW, KWHA, KWU, LW, LWS, LWKS, UU) та Росії (LE). Основою для аналізу морфологічної диференціації видів роду Festuca були власні гербарні матеріали, зібрані протягом 1994-2005 рр. (близько 5000 зразків, 156 популяційних вибірок). Регіон досліджень охоплює вісім адміністративних областей (Волинську, Рівненську, Львівську, Івано-Франківську, Закарпатську, Чернівецьку, Тернопільську, та Хмельницьку) у межах Західного Полісся, Волино-Поділля, Українських Карпат і Паннонської низовини.Подана морфологічна характеристика роду: типи пагонів, способи галуження, аналіз життєвих форм та впливу на них середовища у представників F. rubra agg., F. ovina, F. versicolor. Наведено порівняльний аналіз значущості діагностичних ознак для підродових таксонів.На сьогодні існує лише декілька філо-генетичних систем роду з поділом на підроди та секції за критеріями морфологічної подібності й урахуванням спеціалізації видів (Hackel, 1882; Кречетович, Бобров, 1934; Цвелев, 1971, 1976). Відповідно, рід Festuca складається з 4 підродів, 5 секцій та 7 рядів й налічує 28 видів, 2 підвиди, 5 різновидностей і 2 нототаксони. Серед видів “руброїдного” типу у флорі України, не має жодного, який би був морфологічно чітко окресленим і мав однозначний таксономічний статус. Аналіз діагностично значущих ознак F. rubra agg. у флорі регіону досліджень підтвердив істотний вплив на мінливість та диференціацію таксонів екологічних чинників (структура та хімічний склад субстрату, рівень зволоженості, щільність травостою та ін.). Festuca rubra s.l. є видом з широкими адаптивними властивостями, амплітуда мінливості якого залежить також від клональної структури та площі популяцій, ізольованості локалітетів і мозаїчності мезорельєфу.Решта видів роду в більшій чи меншій мірі мають ознаки ксероморфності. Типовими сциофітами є лише F. drymeja, F. altissima та F. gigantea, інші види, що часто трапляються під пологом лісу (F. ovina, F. brevipila, F. psammophila, F. rubra s.l.) також добре ростуть у травянистих угрупованнях, тобто належать до групи факультативних сциофітів або індиферентних видів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ