Визначення ролі волинських євреїв у економічному житті регіону. Характеристика фінансово-підприємницької діяльності колківського єврея Маєра Давидовича. Особливості його орендно-заставної діяльності: оренди млинів, корчем, мит, окремих сіл та волостей.
При низкой оригинальности работы ""Єврейське" щастя: як волинський єврей Маєр Давидович збирав свій капітал (перша половина XVII ст.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
«Єврейське» щастя: як волинський єврей Маєр Давидович збирав свій капітал (перша половина XVII ст.) Андрій Заяць Резюме Волинські євреї, зосереджені здебільшого у містах, відігравали поважну роль у економічному житті регіону, що підтверджує фінансово-підприємницька діяльність колківського єврея Маєра Давидовича. Робив це Маєр Давидович як одноосібно так і в кооперації з євреями з інших міст. Ключові слова: Маєр Давидович, єврей, позика, оренда, застава, перезастава, підприємництво. волость єврей маєр У житті українських міст ранньомодерної доби важливу роль відігравали євреї, які завдяки згуртованості та певним навичкам зуміли розгорнути бурхливу фінансово-господарську діяльність і накопичити значні капітали, конкуруючи у цьому не лише з міщанами, а й зі шляхтою. Колки, де він постійно мешкав. Броди, куди, мабуть під впливом брата, 1638 р. перебрався і Маєр. Самому Маєру у грудні 1622 р. теж присудили баніцію за скаргою волинського поборці Юрія Чаплича- Шпановського: він не сплатив чопове і тричі не з’явився до суду. Возний Адам Лотоцький визнав, що він «тую баницию [...] тут в заику вишнємь околнои при згромажєню вєлю людєи зацных обволал и публиковалъ, приводячи то всимъ до ведомости, абы с прєрєчоньш позваным банитом правом переконаним жадного сполку ани обцованя не мели, рады и помочи ему ни в чом не додавали, в домах и маетностях своих не переховывали, але се з ним яко банитом и выволанцом во всем водле срокгости правное заховали под винами в праве посполитом описанными»12. Можливо зі спорудженням цього будинку пов’язана судова справа, що провадилася у травні 1631 р., за скаргою Юзефа Кутила, єврея з Любомля, слуги і «фактора» Маєра Давидовича, на луцького старосту Гієроніма Харленського «о побране на передместю лу^комъ цеглы и вапна» на суму 960 злотих15. Такі операції були вигідні хоча б тому, що у разі невиплати позики у передбачений записом термін на боржника накладалися штрафні санкції, зазвичай позичена сума подвоювалася (мала виплачуватися «совито»), а також передбачене було відшкодування втрат. Потребували Маєрових грошей і князі. У грудні 1628 р. Маєр Давидович разом з євреями Ароном Мошковичем з Кременця та Беняшем Нахимовичем з Берестечка орендував за 5000 злотих спуск ставу в с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
