Дослідження одного з найбільш яскравих культурно-художніх явищ в українській музиці останньої чверті ХХ століття – розвитку сучасного музично-драматичного театру та в його межах активного процесу жанротворення на прикладі фольк-опери Євгена Станковича.
НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені П.І.ЧАЙКОВСЬКОГО УДК - 782.1 (477) 781.7 (477) “ЦВІТ ПАПОРОТІ” ЄВГЕНА СТАНКОВИЧА: ПРОБЛЕМА ЖАНРУ Спеціальність 17.00.03 - Музичне мистецтво Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства СТАНКОВИЧ-СПОЛЬСЬКА Рада Київ -2005 Дисертацією є рукопис. Науковий керівник: Гнатів Тамара Франківна, кандидат мистецтвознавства, професор Національна музична академія України імені П.І.Чайковського, кафедра історії зарубіжної музики (Київ) Офіційні опоненти: Зінькевич Олена Сергіївна, доктор мистецтвознавства, професор Національна музична академія України імені П.І.Чайковського, кафедра історії музики етносів України та музичної критики (Київ) Невінчана Тамара Сергіївна, кандидат мистецтвознавства, секретар правління Національної спілки композиторів України (Київ) Провідна установа: Львівська державна музична академія ім. М.В.Лисенка, кафедра історії музики (Львів) Захист відбудеться “ 25 ” грудня 2005 року о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 26.005.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук у Національній музичній академії України ім. В дисертації розглядається одне з найбільш яскравих культурно-художніх явищ в українській музиці останньої чверті ХХ століття - розвиток сучасного музично-драматичного театру та в його межах активний процес жанротворення. В роботі виявляються основні жанрові параметри “Цвіту папороті” Є.Станковича як особливого, новаторського та етапного для свого часу мистецького явища; встановлюється стильова логіка формування національного варіанту неофольклористичного напрямку в сучасній українській музиці; проводяться змістовні історичні паралелі з музичним театром Б.Бартока, І.Стравінського, К.Орфа, М.Равеля, Л.Яначека та інших; обумовлюється і конкретизується нерозривний зв’язок фольк-опери з національною музично-театральною традицією М.Лисенка, М.Леонтовича, Б.Лятошинського. Национальная музыкальная академия Украины им. Цей яскравий, новаторський, унікальний в жанровому розумінні музично-театральний витвір розділив драматичну долю опери М.Лисенка “Тарас Бульба” і ІІІ симфонії Б.Лятошинського, що довго і неймовірно важко затверджувалися на оперній та концертній сценах. Складність розв’язання питання щодо жанрової природи фольк-опери пояснюється й рядом інших причин: відсутністю повної публікації нотного тексту, прикрою сценічною нереалізованістю твору, його існуванням впродовж більш ніж двадцяти п’яти років у незвичному, неповному і щораз видозміненому вигляді (переважно на основі ІІ дії “Купало”).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
