Вивчення нашої кириличної книжної спадщини. Праця І.П. Крип"якевича завідувачем відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Видання друкарні Києво-Печерської лаври. Ідентифікація дефектних примірників.
При низкой оригинальности работы ""Тимчасовий реєстр" І.П. Крип"якевича "Київські Друки ХVІІ-ХVIIIст."", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
«Тимчасовий реєстр» І.П. Крипякевича «Київські Друки ХVІІ-ХVIIIст.» книжний спадщина крипякевис стародрук Галина Ковальчук Метою цієї публікації є ознайомлення спеціалістів із знайденим нами машинописом, на саморобній обкладинці якого рукою Івана Петровича Крип’якевича було написано: “І. Крип’якевич. Крип’якевич здійснював наукову розробку теми “Бібліографія київських друків XVII-XVIII ст.”. Порівняння машинопису І. П. Крип’якевича з найголовнішим на сьогодні джерелом відомостей щодо українських стародруків - каталогом Я. П. Запаска та Я. Д. Ісаєвича - свідчить, що в реєстрі І. П. Крип’якевича є значні пропуски київських видань, і це цілком зрозуміло, адже його список укладався вперше, впродовж одного року, однією людиною, і це був лише початок роботи, причому, як ми з’ясували вище, це далеко не основна діяльність Крип’якевича в той час. Наприклад, за 1643 р. він вказував 2 видання Псалтирі - форматом у 8° і 16°, і це цілком могло бути одне видання (до речі, в бібліографії українських стародруків взагалі не зареєстроване, порівняти не можна). Навряд чи було два видання “Омилії” в один рік - 4° і F°, як вказано у Крип’якевича. Або, скажімо, за 1667 р. вказано Часослов у 24° і чорнилом дописано “Часословець, 12°” (за каталогом Запаска та Каєвича відомо тільки видання в 24°).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
