Марксистський льодовиковий період у мистецтві на рубежі 50—60-х років, початок збирання якісно нових інтелектуальних сил. Огляд в другому томі "Історії української літератури" (1957 р.) літературного процесу в пореволюційну епоху, його представники.
При низкой оригинальности работы ""Історія української радянської літератури" (1964) і вибіркова реабілітація письменників", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Історія української радянської літератури (1964) і вибіркова реабілітація письменників Марксистський льодовиковий період у мистецтві продовжував тривати, але на рубежі 50-60-х років почав усе-таки виявляти деякі позитиви: у його вульгарно-соціологічних надрах намітилось збирання якісно нових інтелектуальних сил. Науково-критичних праць серед тієї реабілітованої літератури, щоправда, майже не було (С. Єфремов чи М. Грушевський продовжували залишатись одіозними літературознавцями, дослідницькі праці неокласиків, як і раніше, піддавались нещадній критиці, а реабілітовувались тільки окремі статті письменників з очевидними прорадянськими тенденціями - В. Еллана-Блакитного, І. Микитенка та ін.), але пробивався часом у періодиці трохи вільніший, як у 40-60-х роках, погляд на неї. Филиновича в літературознавстві, про мякше, ніж у інших критиків, схиляння М. Зерова перед Європами, про еволюцію Ю. Тут (хай і на рівні публіцистичних зізнань та запевнень) робилася спроба не лише дати більш-менш повний огляд літературного процесу в пореволюційну епоху, а и дещо в ньому переосмислити. Косинки автори Історії... зазначали, що своїм новим поглядом на цього письменника вони виправляють помилкову оцінку її, подану в виданні 1957 року (122). Таким зізнанням можна було б супроводити також розгляд творчості М. Ірчана чи М. Куліша, О. Слісаренка чи Є. Плужника, котра у виданні 1957 р. здобувала (як і творчість Г. Зміст її був відображений у таких тогочасних книжках, як Звичайна людина чи міщанин І. Дзюби (1959), Про багатство літератури Л. Новиченка (1959), Поезія, людина, сучасність В. Іванисенка (1961), Третє цвітіння В. Слушне спостереження югославського критика треба було, отже, спростовувати, аналізуючи створені підрадянськими письменниками або образи комуністів, без яких (доводить Б. Буряк, посилаючись на вислів А. Малишка), неможливо собі уявити справжнє людське існування на землі (В. Буряк.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
