Проблема розбудови української політичної нації, утвореної з представників різних етноконфесійних груп населення країни, оцінка її актуальності в Україні. "Справа Бейліса" як вияв імперського національного проекту, спроба зняти "єврейське питання".
«Справа Бейліса» (1911-1913 рр.): версії та історіографія У сучасній Україні існує проблема націотворення, проблема розбудови української політичної нації, утвореної з представників різних етноконфесійних груп населення країни. Виявом імперського національного проекту була «справа Бейліса» спроба зняти «єврейське питання» з арени громадсько-політичного життя шляхом середньовічного обвинувачення євреїв у «ритуальному вбивстві». Зосереджуючись винятково на «справі Бейліса», не будемо давати детальний огляд літератури по політико-правовому становищу євреїв у Російській імперії. Стосовно цього питання варто звернутися до есе російського історика О.Міллера «Імперія Романових і євреї» («Империя Романовых и евреи»), у якому показані основні віхи та засади російської політики по єврейському питанню, а також охарактеризована сучасна західна історіографія єврейського питання в Росії [1, с. Єдиною монографією, спеціально присвяченою «справі Бейліса» є праця радянського правника О. Тагера «Царська Росія та справа Бейліса» («Царская Россия и дело Бейлиса»), видана вперше в 1933 р. (перевидана через рік), коли питання антисемітизму набуло актуальності через прихід у Німеччині до влади нацистів; перевидана книга в наш час у 1995 р. [4; 5; 6]. Книга виросла зі статті Л. Кациса «Справа Бейліса» в контексті «Срібного віку» («Дело Бейлиса» в контексте «Серебряного века»), присвячена сприйняттю «справи» російською громадськістю[8].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
