Стан історичної науки та освіти, політичні та ідеологічні передумови зміни парадигми історичних студій у СРСР у 1930-х рр. та причини відновлення досліджень з історії Київської Русі. Діяльність Підкомісії з підготовки до видання "Правди Руської".
При низкой оригинальности работы ""Правда Руська" у радянській історіографії (1920-ті – перша половина 1960-х рр.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ «Правда Руська» у радянській історіографії (1920-ті - перша половина 1960-х рр.) 07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук БЛАЩУК Світлана Миколаївна УДК 930.1(655.1)«ХХ» Київ - 2010 Дисертацією є рукопис. Науковий керівник: доктор історичних наук, член-кореспондент НАН України Котляр Микола Федорович, Інститут історії України НАН України, головний науковий співробітник. Автореферат розісланий “_17_” лютого 2010 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор історичних наук, професор Гуржій О.І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ «Правда Руська» є законодавчою пам’яткою ХІ-ХІІІ ст., важливим джерелом дослідження середньовічного права та соціальних відносин Русі. Визначна історико-правова пам’ятка «Правда Руська» у 1920-х рр. опинилася у фокусі наукових зацікавлень багатьох учених, що спричинило своєрідний сплеск в її студіюванні. Мета дослідження полягає в комплексному системному аналізі всіх компонентів історичного процесу, які відображають процес вивчення та видання «Правди Руської» в контексті розвитку історичної думки у СРСР. Предметом дослідження є сукупність наукових текстів, пов’язаних зі студіюванням «Правди Руської», створених у СРСР протягом зазначеного періоду. Це матеріали з архівних фондів М. Богословського, С. Юшкова, Л. Черепніна, О. Яковлєва, М. Тихомирова. Зокрема, виявлено велику кількість неопублікованих матеріалів істориків першої половини ХХ ст., що стосуються теми нашого дослідження і мають значну історіографічну цінність. На основі опублікованих та неопублікованих матеріалів з’ясовано наукові й політико-ідеологічні передумови дослідження давньоруських джерел, а також ряд аспектів, які стосуються взаємодії ідеології та науки, окреслено особистий внесок переважної більшості істориків, причетних до дослідження «Правди Руської» тощо. Найбільшу за часом та значенням епоху дослідження «Правди Руської» склав період роботи радянських учених над тритомним академічним виданням пам’ятки, якою керував академік Б. Греков. До цієї діяльності були залучені найкращі дослідники того часу: В. Любимов, М. Богословський, Г. Гейєрманс, Є. Карський, В. Гейман, М. Лавров, Г. Кочин, С. Юшков, М. Тихомиров, А. Насонов, Б. Романов, С. Валк, Л. Черепнін, Б. Рибаков, О. Зимін та ін.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы