"Подія без свідків": мова та насильство після Шоа - Доклад

бесплатно 0
4.5 88
Зв’язок насильства і мови на прикладі текстуальних експериментів де Сада та його аналіз в історичній перспективі, що демонструє тенденцію до елімінації. Принципи культури по Бад’ю (відділення позитивних цінностей від негативних). Парадокс радикалізації.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Подія без свідків: мова та насильство після Шоа Мова і насильство настільки тісно переплетені між собою, що, хоч вони, найвірогідніше, й утворюють тканину нашої культури, тим не менш, доволі часто ці два феномени залишаються в тіні один одного. І нам ще потрібно буде визначити, якою мірою у мові можливо насильство (або ж, скориставшись дотепною заувагою Ролана Барта, якою мірою мова «фашист» [3,с.549]); яким чином ця мова, народжена, якщо вірити деяким сучасним антропологам [8], як спроба впоратись із насильством, сама є спроможною породжувати насильство; чи можлива артикуляція насильства сьогодні, чи воно залишається у безмовному витісненні за межі людського, як і тисячі років до цього. Перш ніж говорити про катастрофу єврейського народу, повернімося на кілька віків раніше, до епохи маркіза де Сада. Комусь може видатись блюзнірством або, принаймні, невдалою інтелектуальною провокацією згадка поруч Сада й Освенциму, однак, як нам видається, прірва, що ввижається нам між літературою та концтабором прірва невисловлюваного, безодня безмовства, зрештою, і є вивертом насильства, за допомогою якого воно ще залишається можливим у світі, де для всього є слово, і де це слово стає більш значливим ніж те, що воно позначає. Сад не перший, хто звів мову та насильство, однак він перший дав мову самому насильству. Ж. Батай стверджує далі, що до Сада (водночас як і довгий час після нього) будь-яке письмо, що відо-бражає насильство, було приречене на висвітлення його з єдиної позиції: позиції жертви. Одним з перших це помітив М. Вебер у своїй незавершеній праці «Античний юдаїзм», де він дійшов висновку, що ветхозавітні автори у моральному плані зазвичай пристають на бік жертви, у той чи інший спосіб захищаючи її. Саме тому глядач має бути перетворений на співучасника, але для цього потрібна не просто мова насильства, а мова-насильство.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?