"Інтурист" в Українській РСР: структура, кадри, основні напрями діяльності (60-80-ті рр. ХХ ст.) - Автореферат

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Спеціальність 07.00.01 - історія України “ІНТУРИСТ” В УКРАЇНСЬКІЙ РСР: СТРУКТУРА, КАДРИ, ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ (60 - 80-ті рр. ХХ ст.) Радченко Ольга Миколаївна Черкаси - 2011 Дисертацією є рукопис Роботу виконано на кафедрі історії та етнології України Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Масненко Віталій Васильович, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, завідувач кафедри історії та етнології України Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Падалка Сергій Семенович, Інститут історії України НАН України, провідний науковий співробітник відділу новітньої історії та політики кандидат історичних наук, доцент Зінченко Віктор Анатолійович, Київський університет туризму, економіки і права, доцент кафедри теорії і практики туризму і готельного господарства Захист відбудеться ,,22” червня 2011 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 73.053.01 у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси бульвар Шевченка, 81, кімн. 211. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (18031, м. Черкаси, вул. Університетська, 22) Автореферат розіслано ,,20” травня 2011 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор історичних наук, доцент Корновенко С.В. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми визначається потребою розвитку іноземного туризму в Україні, адже саме він сприяє валютним надходженням до бюджету країни, поліпшенню її іміджу, створенню нових робочих місць тощо. Натомість туристична статистика свідчить про незначний обсяг організованого в’їзного туризму з негативною тенденцією до його подальшого зменшення. Більшість українських туристичних підприємств орієнтовані на імпорт туристичних послуг, адже після розпаду Радянського Союзу та здобуття Україною незалежності він переживає справжнє піднесення (принаймні, до початку глобальної фінансової кризи) і, окрім того, не потребує такої кропіткої роботи, такої співпраці органів влади та підприємств обслуговування як в’їзний туризм . У зв’язку з цим врахування історичного досвіду, накопиченого провідною організацією з міжнародного туризму в СРСР та Української РСР „Інтурист” з прийому та обслуговування іноземців, набуває особливого значення. Окрім того, звернення до історії „Інтуриста” в республіці дає змогу доповнити загальну картину її соціально-політичного життя такими важливими темами, як релігія і церква в агітаційно-пропагандистській роботі з іноземними туристами, українська діаспора як окрема категорія іноземних туристів в УРСР, розвиток галузі міжнародного туризму в контексті Центральної та Східної Європи тощо. Хронологічні межі дисертації - 1960 - 1980-ті рр. Вибір нижньої хронологічної межі зумовлено утворенням республіканського Управління з іноземного туризму при Раді Міністрів Української РСР на базі „Інтуриста” у 1964 р.; верхньої (1988 р.) - його ліквідацією. Крім того, дослідження стосується тих іноземних країн, по яким проходили маршрути радянських туристів у супроводі гідів-перекладачів республіканського „Інтуриста”. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких дослідницьких завдань: -з’ясувати стан наукового вивчення теми, визначити рівень і повноту її джерельного забезпечення, окреслити методологію дослідження; -висвітлити роль органів державної влади, КПУ, громадських організацій у розвитку міжнародного туризму в республіці; -охарактеризувати організаційну структуру республіканського „Інтуриста”; -з’ясувати інфраструктурне та кадрове забезпечення прийому іноземних туристів; -окреслити фінансово-економічне забезпечення організації; -проаналізувати рекламу „Інтуриста”, його зв’язки з громадськістю; -визначити роль республіканського „Інтуриста” в організації подорожей радянських громадян за кордон та провести порівняльну характеристику практики організації міжнародного туризму в країнах РЕВ; -показати специфіку пропагандистської роботи відділень та агенцій республіканського „Інтуриста” з туристами країн різних суспільно-політичних систем, у тому числі з іноземними туристами українського походження.