"Мати й мачуха" в українській та німецькій казковій прозі (опозиція образів) - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА СІКОРСЬКА ІННА МИКОЛАЇВНА УДК 398.21: [821.161.2 821.112.2] «Мати й мачуха» в українській та німецькій казковій прозі (опозиція образів) 10.01.07 - фольклористика Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Київ - 2010 Дисертацією є рукопис. Автореферат розіслано «15» березня 2010 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.В.Наумовська ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Сучасна фольклористика вимагає проведення різноаспектного аналізу фольклорного тексту як цілісного смислового утворення у його подієвому аспекті із залученням історичного, соціологічного та звичаєвого контекстів. М.Грушевський стверджував, що фольклор «має дати читачеві ключ до архіву людських документів, до фонограм одшедших поколінь: навчити розбирати голоси різних, ближчих і дальших, часів і знаходити в них відбиття людського життя й його умов. Дослідження національних традицій, генетичної пам’яті народу, культурного досвіду поколінь на рівні опозиції образів «матері - мачухи» шляхом переосмислення функціонування та розвитку національної усної словесності, чільне місце в якій належить казковій фольклорній прозі як динамічній формі творчої енергії народу, а також виокремлення спільних та відмінних із німецькою традицією рис дає змогу репрезентувати сучасному світові інформацію про минуле і сьогодення двох європейських етносів. Глибинне наукове пізнання уможливлює компаративний підхід, що є підґрунтям дисертаційного дослідження, його методологічним осердям; зіставлення української та німецької народнопоетичних традицій сприятиме з’ясуванню спільних та відмінних рис на рівнях: міфологічному, історичному, звичаєвому, художньо-поетичному. міфологічний європейський фольклорний мати мачуха казковий Критичний огляд праць, присвячених окремим аспектам теорії фольклору, зокрема специфіці образотворення казкового епосу, переконує, що хоча світові наукові школи спеціально чи побіжно інтерпретували образну антиномію «мати-мачуха», декодували її смислове наповнення як символи небесних тіл та пір року (міфологічна школа), пояснювали походження образу мачухи з індійських казок про «підмінну дружину» (міграційна школа), проте вітчизняна фольклористика під цим кутом зору не вивчала чарівну «жіночу» казку, спеціально не спрямовувала свої дослідницькі пошуки у цій царині, залишивши поза увагою смислогенез та онтологію образної антиномії попри її частотну текстову реалізацію в цьому жанрі. Мета конкретизована у таких дослідницьких завданнях: - виявити особливості трактування образу «жінки-матері» в теоретичних дослідженнях з міфології, фольклору, історії, культурології, психології та права; - з’ясувати соціально-історичні та звичаєві чинники формування фольклорних стереотипів «рідна мати» і «зла мачуха»; - окреслити ареал поширення в Україні та Німеччині казкових текстів, яким притаманна художньо-образна антиномія «мати-мачуха», послуговуючись порівняльними покажчиками та каталогами казкових сюжетів; - ідентифікувати типові для української та німецької фольклорної традиції національно самобутні сюжетотвірні мотиви («мати допомагає дитині - мачуха шкодить пасербиці»); - довести, використовуючи методологію аналітичної психології (за К.-Г.Юнгом), що антиномія «мати-мачуха» є фольклорним втіленням амбівалентності архетипу Великої Матері; - розкрити специфіку казкових сюжетів, у яких образ жінки-матері є цілісним, сталим, та тих, де образ жінки-матері роздвоюється і поляризується залежно від конотацій оповідача. Об’єктом дослідження є тексти українських казок (у збірниках П.Куліша, І.Рудченка, П.Чубинського, І.Манжури, Б.Грінченка, В.Гнатюка, О.Роздольського, В.Лесевича; Ю.Яворського, М.Возняка, Л.Дунаєвської, В.Юзвенко, Г.Сухобрус, С.Пушика) та німецьких (у збірниках Й.Халтріха, Л.Бехштайна, Я. і В.Грімм, В.Вольфа). Теоретико-методологічна основа дисертації - наукові праці вітчизняних та зарубіжних дослідників народної творчості (В.Анікін, О.Афанасьєв, Л.Бараг, І.Березовський, О.Бріцина, Т.Бенфей, Ф.Буслаєв, Н.Ведьорнікова, Р.Волков, Л.Виноградова, В.Гнатюк, брати Я. і В.Грімм, М.Грушевський, В.Давидюк, Л.Дунаєвська, В.Жирмунський, П.Іванов, О.Івановська, Ф.Колесса, Є.Мелетинський, Н.Новіков, С.Ольденбург, Е.Померанцева, В.Пропп, В.Путілов, О.Таланчук, Н.Толстой, Д.Фрезер, П.Чубинський), проблем культурології та етнології (М.Бахтін, Я.Білик, Е.Дюркгайм, М.Еліаде, С.Сегеда, В.Топоров), філософських та психологічних проблем культури (М.Бердяєв, С.Гроф, І.Кант, З.Фройд, К.Юнг). Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: - вперше здійснено спробу комплексного аналізу образів «мати» й «мачуха» на матеріалі української та німецької казкової прози із залученням історичного, соціологічного та звичаєвого контекстів; - виявлено характерні особливості сталого художнього образу «мати-мачуха» в його бінарній семантиці залежно від завдання сюжетної програми фольклорного тексту; - простежено трансформаційні процеси, властиві образові Матері, з’ясовано його домінантно-