Фреймовий комплекс "людина і природа" у творах німецького і англійського авторів (Е. Штріттматтера, Т. Гарді). Аналіз фреймової організації літературно-художнього дискурсу. Визначення фреймової структури як лексико-синтаксичного об’єднання мовних одиниць.
При низкой оригинальности работы ""Людина і природа" у літературно-художньому дискурсі: досвід фреймового аналізу (на матеріалі романів Е. Штріттматтера і Т. Гарді)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І.І. МЕЧНИКОВА АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук “Людина і природа” у літературно-художньому дискурсі: досвід фреймового аналізу (на матеріалі романів Е. Штріттматтера і Т. Гарді) Козак Софія Веніамінівна Одеса - 2007 Анотація Козак С.В. ‘ЛЮДИНА і ПРИРОДА’ у літературно-художньому дискурсі: досвід фреймового аналізу (на матеріалі романів Е. Штріттматтера і Т. Гарді). Дисертацію присвячено важливій проблемі когнітивної лінгвістики - вивченню фреймових структур у літературно-художньому дискурсі на прикладі фреймового комплексу ‘Людина’ і ‘Природа’. У роботі проаналізовано лексичні одиниці, що представляють термінали фреймів ‘Людина’ і ‘Природа’, інтеграція яких утворює фреймовий комплекс ‘Людина і Природа’ у літературно-художньому дискурсі. На прикладі інтегрованих фреймів ‘Побут’, ‘Екологія’ та ‘Внутрішній світ’ у межах фреймового комплексу ‘Людина і Природа’ здійснено когнітивний аналіз різних видів взаємодії фреймів ‘Людина’ і ‘Природа’, що дало підстави з’ясувати роль такої взаємодії для втілення авторської прагматики, зокрема, зображення селянського побуту, характеристики персонажів, їх внутрішнього світу, а також глобальніших проблем, таких як взаємозв’язок людини й природи, ставлення суспільства до оточуючого середовища, оптимізація й гармонізація їхніх взаємовідносин. Автори концепцій, пов’язаних із дослідженням фреймів, розглядають їх під різним кутом зору, з індивідуальної перспективи, пропонуючи різні тлумачення, а подекуди й інші назви: фрейми кваліфікують як структури даних для представлення стереотипної ситуації (М. Мінський), як системи концептів (Ч. Філлмор), як сконцентровані навколо певної тематики тексти комп’ютерної мови (Е. Чарняк), як стереотипні ситуації (Ван Дейк) або як глобальні зразки, що містять загальні знання про певний центральний концепт (Р. де Боґранд, В. Дреслер). Зображення побуту, довкілля та внутрішнього світу людини через категорії „природного” єднає обох письменників, у творчості яких центральне місце посідає тема сільського життя, що створює підґрунтя для глибокого й різнобічного дослідження структур ‘Людина і Природа’.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
