Розгляд книги "Літопис самовидців..." як компоненту гетерогенного тексту Майдану та новаторського художньо-наукового твору. Етапи репрезентації наскрізної метафори "народження нації": формування тіла, дорослішання, розвиток мовлення і ідентичності.
При низкой оригинальности работы ""Літопис самовидців..." - новий художньо-історичний наратив про нову націю", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
УДК 821.161.2-94 Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, м. АНОТАЦІЯ Проаналізовано книгу Літопис самовидців: Девять місяців українського спротиву О. Забужко та Т. Терен як компонент гетерогенного тексту Майдану й новаторський художньо-науковий твір, що суголосний із постмодерними пошуками літератури та історіографії. Проте, опираючись на широке розуміння текстуальності Ж. Дерріди [1] та методологічну базу нових істориків, які знімають різницю між літературним текстом та історичним, культурним контекстом, що дозволяє розглядати культуру не як сукупність матеріальних памятників, а єдине текстуальне поле [2, с. Н. К.), цей процес варто кваліфікувати як гетерогенний текст-континуум, що заслуговує як комплексного аналізу, так і дослідження його складових, чим і є Літопис самовидців... Книга відображає сучасне явище масмедіатизації історії, про яке говорить П. Нора, зазначаючи, що ЗМІ забезпечують все-память, формують чуттєві архіви [7, с. Літопис самовидців відображає не лише проекти усної історії, історії теперішнього, а й суголосну сучасним методологічним пошукам гуманітарних наук стратегію вторинної детравматизації через наратив, запропоновану Й. Рюзеном: Я думаю про новий підхід до історичної нарації, в якому розказані травматичні події залишають свій слід в інтерпретаційних зразках і розповідних формах самої оповіді, визначальних для інтерпретативної роботи істориків і рецепції її результатів.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
