Теоретико-концептуальний каркас вивчення "кримських проблем" у відносинах між Україною та Росією. Аналіз автономізації та локалізації, визначення впливу просторових акторів на регіональну динаміку. Геополітична динаміка розвитку Чорноморського регіону.
При низкой оригинальности работы ""Кримські проблеми" в українсько-російських відносинах: теорія та методологія дослідження", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
«Кримські проблеми» в українсько-російських відносинах: теорія та методологія дослідження Постановка проблеми. Вивчення «кримських проблем» в українсько-російських відносинах в історичному контексті сприяє виявленню нових методологічних підходів та теоретичних уявлень у науковому співтоваристві щодо комплексного дослідження явищ та процесів, пов’язаних із формуванням кримської просторової спільноти як передусім історико-політичного феномена та конструюванням кримського регіоналізму. Особливої актуальності «кримські проблеми» набули в зв’язку із потребою в удосконаленні існуючого теоретико-концептуального каркасу дослідження та відповідно методологічного інструментарію, що обумовлено кардинальними трансформаціями геополітичного ландшафту внаслідок анексії Російською Федерацією Криму та нелегітимного входження півострова до її складу. Процеси формування кримської просторової спільноти та конструювання кримського регіоналізму є предметом наукових доробків таких учених, як: Габріелян О.А. [2], Кисельов С.Н. [3], Кокін Ю.В. [4; 5], Корнєв А.Ю. [6], Мальгін А.В. [7], Никифоров А.Р. [8], Прозорова Н.М. [9] та ін. Утім, аналіз існуючих розробок свідчить про відсутність концептуального бачення вивчення «кримських проблем» у відносинах між Україною та Російською Федерацією. Так, у 1991 році формується Міллі Меджліс, який до анексії Криму Російською Федерацією (березень 2014 р.) був одним із найбільш мобільних соціальних акторів кримського регіоналізму.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
