"Картина світу" в системі категорій аналізу музики (на прикладах української музичної культури) - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МИСТЕЦТВ ІМ. І.П. КОТЛЯРЕВСЬКОГО АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства Спеціальність 17.00.03 - Музичне мистецтво «КАРТИНА СВІТУ» В СИСТЕМІ КАТЕГОРІЙ АНАЛІЗУ МУЗИКИ (НА ПРИКЛАДАХ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ) РОМАНЮК ІРИНА АНАТОЛІЇВНА Харків - 2009 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Стан вітчизняного музикознавства на межі ІІ- ІІІ тисячоліть є доволі симптоматичним із точки зору проблемного кола досліджень, присвячених взаємодії історії музичної культури та відроджуваного інтересу до здобутків національної української культури загалом і самобутності національного самовиявлення зокрема. Йдеться не стільки про сформовані в філософії та культурології ментально-засадничі ідеї та концепції, а радше про важливість урахування музичною наукою специфіки національного мислення та досвіду національної самосвідомості культури, втілених у музиці та виконавстві (що становить спеціальне поле дослідження галузі музичної україністики). У час розбудови національної культури України та відроджуваного інтересу до мистецьких надбань, повернутих із небуття, спроба моделювання багатоскладовості та різновимірності її часопростору видається перспективною. Запропоноване дисертаційне дослідження присвячено вивченню української музичної культури, спираючись на розробку категорії «картина світу». Затребуваність картини світу вбачається, по-перше, в узагальненні філософського та мистецтвознавчого досвіду з подальшою специфізацією у сфері музичної творчості; по-друге, - у перспективі оцінки знакових явищ ХХ ст. з позиції формування національної самосвідомості культури. Поставлена мета потребує вирішення кола наукових завдань: узагальнити досвід тлумачення поняття «картина світу» на основі термінологічного підходу (у філософському, мовознавчому, культурологічному та музикознавчому дискурсах); окреслити зміст «картини світу» через моделювання категоріального апарату теоретичного та історичного музикознавства; визначити основні структурно-семантичні рівні української картини світу, що відображають її ціннісні орієнтири у загальному контексті музичної культури (як традиційного, так і академічного напрямків); увиразнити ціннісну семантику національної української картини світу на новітньому етапі композиторської творчості (кінець ХХ - початок ХХІ ст.); створити методику аналізу національної української картини світу та апробувати її на визначальних прикладах музичної культури. Так, термінологічний аналіз поняття «картина світу» представлено дослідженнями з філософії (Л. Вітґенштейн, М. Хайдеґґер), мовознавства (Л. Вайсґербер, В. фон Гумбольдт, Р. Кісь) та культурології (Р. Редфілд, К. Ґіртц в американській антропологічній традиції; А. Агафонов, А. Гуревич, С. Лур’є, Ю. Чернявська - російська традиція). Філософський дискурс ключових положень дисертації обумовлено висвітленням ментальних засад національної самосвідомості культури (праці Г. Сковороди, П. Юркевича, Д. Чижевського; М. Іваньо, М. Овсяннікова-Трель); · дослідженню категорії «картина світу» (М. Бонфельд, Н. Герасимова-Персидська, І. Барсова, В. Медушевський, І. Сніткова, Г. Рибінцева); · загальним та специфізованим (локальним) питанням етномузикології (Ф. Колесса, К. Квітка, С. Грица, М. Хай, О. Богданова); · онтологічній концепції музики (Л. Зайцева). Відображенням традиційної музичної культури постає феномен кобзарсько-лірницької традиції.