Аналіз літературознавчої рецепції творчості В. Шекспіра. Значення шекспіріани у концепції національного літературного розвитку українського письменника. Літературна роль Шекспірових творів, зокрема їхніх перекладів, у поступі українського письменства.
При низкой оригинальности работы ""Гомер новосвіту" у поступі української літератури (шекспірознавчі погляди П. Куліша)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка Гомер новосвіту у поступі української літератури (шекспірознавчі погляди П. Куліша) канд. філол. наук, наук. співроб. О.Б. Тетеріна Анотація У статті проаналізовано Кулішеву літературознавчу рецепцію творчості В. Шекспіра. Кулішеві міркування, що обґрунтовують загальнолітературну роль Шекспірових творів, зокрема їхніх перекладів, у поступі українського письменства, розглянуто у контексті вітчизняної (М. Драгоманов, М. Костомаров, І. Франко) та зарубіжної (І.-Ґ. Гердер Ґ.-Ґ. Ґервінус, Й.-В. Ґете) літературно-критичної думки. Кулиша на творчество У. Шекспира, как средство идейного, тематического, жанрового, стилевого обогащения украинской литературы, способствующее ее вхождению в мировой контекст, осмыслено как таковые, в связи с которыми следует рассматривать вопрос о первоистоках украинской шекспироведческой мысли. Це, власне, промовисто засвідчує і його подвижницька перекладацька праця, яка мала не тільки експериментальний характер, а й теоретичний смисл, в тому числі як істотний компонент у системі його літературно-критичних поглядів [1, 135]. П. Куліш, зокрема, зауважував, що лучче нехай не буде на світі Братів (мається на увазі написання власного твору. О. Т.), ніж малоруського Шекспіра [2, 99]. Кулішеві переклади творів англійського драматурга (13 драм), що становлять значний внесок у доробок української перекладної літератури, вже неодноразово привертали увагу дослідників [5]. У другій половині ХІХ століття проблема українського перекладу, і зокрема перекладів із Шекспіра, як слушно зауважував Г. Кочур, перестала бути лише літературознавчою проблемою, набуваючи особливого значення у звязку із питанням існування української мови та літератури загалом, шляхів їхнього подальшого поступу [6, 709]. У контексті розмови про місце шекспіріани у літературознавчій концепції П. Куліша показовим видається не лише його захоплення працею Ґ.-Ґ.Ґервінуса, основоположника культурно-історичної школи в німецькому літературознавстві, а, насамперед, суголосність Кулішевого сприйняття творчості великого британця із думками німецького дослідника.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
