Перше комплексне дослідження збірника "Галицько-руські народні приповідки". Розгляд міркувань І. Франка щодо питань видової диференціації, ґенези і особливостей семантики паремій, співвідношення інтернаціонального та національного елементів у межах жанру.
При низкой оригинальности работы ""Галицько-руські народні приповідки" Івана Франка: пареміологічний та пареміографічний аспекти, поетика текстів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ІВАНА ФРАНКА АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук 10.01.07 - фольклористика „ГАЛИЦЬКО-РУСЬКІ НАРОДНІ ПРИПОВІДКИ” ІВАНА ФРАНКА: ПАРЕМІОЛОГІЧНИЙ ТА ПАРЕМІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТИ, ПОЕТИКА ТЕКСТІВ ПИЛИПЧУК СВЯТОСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ Львів - 2005 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ франко приповідка паремія семантика Актуальність дисертаційної теми. ХІХ ст. в Україні активізується записування фольклорного матеріалу, з’являються перші спроби його наукового осмислення. Скарбниця традиційного українського фольклору стала благодатним ґрунтом для вивчення культури, історії, звичаїв народу. Першим зводом паремійного матеріалу став рукописний збірник мандрівного дяка кінця ХVІІ - початку ХVІІ ст. К.Зіновіїва. Наступні видання В.Смирницького (1834), Г.Ількевича (1841), О.Шишацького-Ілліча (1857), М.Закревського (1860), М.Номиса (1864), П.Чубинського (1878), М.Комарова (1890) заклали підвалини української пареміографії та пареміології. Своєрідним підсумком пропедевтичної роботи пареміографів ХІХ ст. стало видання тритомного корпусу „Галицько-руські народні приповідки” (Львів, 1901-1910) І.Франка.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
