Розгляд особливостей вивчення поколінних ланцюжків численних українських сімейних кланів. Характеристика автобіографічних та сімейних записок у дворянській культурі. Встановлення біографічних відомостей про Маркевича - етнографа, фольклориста, архівіста.
При низкой оригинальности работы ""Автобіографічні записки" М. Маркевича - джерело з історії родини", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
«Автобіографічні записки» М. Маркевича - джерело з історії родини Наталя Барабаш Кривий Ріг Особливість української культури, що уособлюється в надзвичайному феномені родинності, актуалізує вивчення поколінних ланцюжків численних українських сімейних кланів. При характеристиці такого типу джерел, як сімейні та автобіографічні записки, обовязковим є врахування особливостей автобіографічної памяті, чиї закономірності дозволяють особистості мати «самопрезентацію історіїсвого існування». У процесі створення автобіографічних джерел важливим виявляється врахування інтервалу самоідентифікації особистості, який трактується як відрізок життєвого шляху, межі якого особистість усвідомлює як час якісного (кардинального) перетворення самої себе. Вже у вступі до записок М. Маркевич зауважує, що представники його роду породнилися із знаними українськими кланами Міклашевських, Гонзаревських, Скоропадських, Томарів, Горленків, Полуботків, Гудовичів і Кочубеїв. Перші сторінки тексту записок присвячені біографічним відомостям про батьків М. Маркевича, надвірного радника Андрія Івановича Маркевича й Анастасію Василівну Гудович. Записки Николая Маркевича [1845] Первые годы жизни (1804 - 1808) И так я родился в Дунайце, Черниговской Губернии, Глуховского уезда, в имении дяди моего Михайлы Яковлевича Скоропадского, в 4 -х верстах от Глухова; восприемниками моими были Дед мой Иван Андреевич, Прабабка - Мария Демьяновна. До 1809 года, то есть первое пятилетие жизни я проводил то в Полошках у деда, то в Розрытой у другого, то в Ярославце у прабабки или в Дунайце у тетки. маркевич сімейний дворянський архівіст Жили мы сперва в Туровке, которой половину Дед отдал отцу моему, потом в Сорочинцах под Прилукою. Пассика и овраг Довжик; этот исторический овраг, где сын Гетьмана Самуйловича укрывался с своею невестою княжною Четвертинскаю, от преследований Мазепы; растительность, живые воды, вид на Глухов - очаровательны. Ярославце у меня родилась сестра, потом два брата Иван и Василий. Дегтяри пришли в Туровку и договорили из берез, которых было значительное количество за двором, кору. Вдруг отец мой приезжает на шестерке, в которой каждый конь стоит тройки его коней.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
