Дослідження еволюції герценівської концепції Пушкіна та характеристика впливу даної концепції на вивчення письменника в Росії, на Заході. Особливості діяльності Герцена як видавця й пропагандиста ідей та творів Пушкіна в історико-літературному контексті.
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г.С. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукУ дисертації подано всебічне, цілісне, зіперте на максимально широке коло джерел дослідження ролі й місця, що посідав Пушкін у духовному світі, у творах і листах Герцена, а також у його діяльності як видавця й пропагандиста творчості Пушкіна на Заході. У дисертації пропонується аналітичний розгляд та оцінка роботи російських і радянських істориків та літературознавців щодо зазначеної проблеми, досліджено еволюцію герценівської концепції Пушкіна, проаналізовано історико-літературний контекст формування концепції та її вплив на подальше вивчення Пушкіна в Росії й на Заході, представлено найбільш повну картину діяльності Герцена як видавця та пропагандиста ідей і творів Пушкіна. У дисертаційній розвідці зроблено першу спробу монографічного дослідження ролі й місця, яке належить Пушкіну в духовному і творчому світі Герцена та його видавничої діяльності. В диссертации всесторонне и целостно исследуется место, которое занимал Пушкин в духовном мире, в произведениях и письмах Герцена, а также деятельность Герцена как издателя и пропагандиста творчества Пушкина на Западе. В работе решаются такие задачи, как анализ работ русских и советских историков и литературоведов относительно исследуемой темы; рассмотрение эволюции герценовской концепции Пушкина и исследование того, на каком историко-литературном фоне эта концепция сложилась, и как это отразилось на последующем изучении творчества Пушкина в России и на Западе; представление наиболее полной картины деятельности Герцена, как издателя и пропагандиста идей и произведений Пушкина.З юності й до останніх днів життя Герцен читав і перечитував Пушкіна, роздумував над його роллю не тільки в історії російської літератури, але й у житті російського суспільства. Кількість згадувань Пушкіна, цитат із його творів і явних, і прихованих, їхнього використання для вираження власних думок та відчуттів важко піддається підрахунку. Відповідно, розроблена Герценом концепція Пушкіна може бути правильно зрозуміла й справедливо поцінована лише за умови розгляду її в контексті тієї боротьби навколо пушкінської спадщини, що велася впродовж кількох десятиліть - з 1830-х до 1870-х рр. Публікація заборонених у царській Росії творів Пушкіна та їхня цілеспрямована пропаганда були одним із наскрізних напрямків діяльності Вільної російської друкарні в Лондоні. Метою дисертації є всебічне, цілісне, зіперте на максимально широке коло джерел дослідження ролі й місця, що посідав Пушкін у духовному світі, у творах і листах Герцена, а також у його діяльності як видавця й пропагандиста творчості Пушкіна на Заході. На основі вивчення висловлювань про Пушкіна у творах і листах Герцена упродовж чотирьох десятиліть дослідити еволюцію герценівської концепції Пушкіна.Гусарової, які за тематикою перегукуються з його книгами, не мали такого успіху, проте, їхня обґрунтованість, глибина й аргументованість дають підстави для того, щоб віднести її до найбільш плідних дослідників рецепції Пушкіна у творчості зрілого Герцена. У другому розділі “Пушкін у герценівский час” ставиться завдання показати, що концепція Пушкіна, яку розробив і діяльно пропагував Герцен, може бути правильно зрозуміла й справедливо оцінена лише в контексті того процесу пізнання й освоєння пушкінської спадщини, тієї боротьби за Пушкіна, а в деяких випадках і проти Пушкіна, свідком та учасником якої був Герцен. Якщо Герцен аналізував творчість Пушкіна в контексті суспільного руху свого часу і духовний звязок Пушкіна з декабристами був для нього фактом першорядного значення, то метою Бєлінського було усвідомити й показати Пушкіна в контексті історії російської літератури - і як підсумок її попереднього розвитку, і як початок майбутнього. Якщо, аналізуючи точки зору інших письменників і критиків того часу, можна було бачити ті або інші форми сприйняття Герценом написаного ними про Пушкіна, про їхній вплив на Герцена або, навпаки, про відштовхування від них, явну або приховану полеміку з ними, то стосовно Огарьова, і тільки щодо Огарьова маємо право говорити про своєрідну дифузію - взаємопроникнення підходів до Пушкіна, тлумачень та оцінювання тих або інших його творів. Як показано у третьому розділі “Пушкін у житті та творах Герцена”, Пушкін із ранньої юності й до кінця життя посідав у духовному світі Герцена місце, за значенням яке важко порівняти з будь-яким іншим письменником.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
