Пурпурові сіркобактерії водойм Яворівського сіркового родовища: морфофізіологічна характеристика і роль у детоксикації сірководню - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ КЛІТИНИЗ них найбільшим було Яворівське родовище сірки, багаторічна промислова розробка якого призвела до виникнення низки негативних екологічних наслідків, з яких найбільш суттєвим є порушення природних процесів перетворення сірки, що підтримували рівновагу її сполук у цьому районі і, як наслідок, забруднення гідросфери і атмосфери токсичними сполуками цього елементу (Гайдин, 2001). Відкритий спосіб видобутку сірки зробив її доступною для впливу атмосферного кисню, створив оптимальні умови для діяльності аеробних сіркоокиснювальних бактерій. На сьогоднішній день не має жодних даних стосовно складу мікрофлори та ролі окремих груп сіркометаболізуючих бактерій у процесах становлення біоценозів на території колишніх розроблювальних покладів сірки. Дисертаційна робота виконана у рамках наукових досліджень, які проводились на кафедрі мікробіології Львівського національного університету імені Івана Франка за темою Б2-02 “Сіркометаболізуючі бактерії водойм Яворівського сіркового родовища. Метою роботи було проведення еколого-мікробіологічного моніторингу водойм Яворівського сіркового родовища, виділення та ідентифікація чистих культур фотосинтезувальних пурпурових сіркобактерій, вивчення їх ролі у процесах очистки води від сірководню.Для виділення представників різних фізіологічних груп мікроорганізмів використовували такі середовища: сусло-агар (для мікроскопічних грибів); мясо-пептонний агар (для сапрофітних бактерій); середовище Ешбі (для олігонітрофілів); середовище Виноградського (для нітрифікаторів); середовище Гетченсона (для аеробних целюлозорозкладаючих бактерій); середовище Кравцова-Сорокіна (для сульфатвідновлювальних бактерій); середовища Бейеринка, Сільвермана і Люндгрена (для сіркоокиснювальних бактерій), середовища Ван Ніля і Пфенніга (для аноксигенних фотосинтезувальних сіркобактерій). Для одержання нагромаджувальних культур пурпурових сіркобактерій використовували метод Виноградського, змінивши у ньому густину вихідного інокуляту (води або мулу) і поживне середовище, у яке додатково вводили хлорид заліза (III) (100 мкг/л), при співвідношенні компонентів 1: 3. Для дослідження резистентності бактерій до сірководню у середовище вносили стерильний розчин сульфіду натрію до концентрації від 0,03 до 0,70 %. Для вивчення здатності сіркобактерій засвоювати органічні сполуки до середовища як джерело вуглецю вносили одну із сполук: глюкозу, рамнозу, галактозу, мальтозу, інозит та натрієві солі органічних кислот - винної, ацетату, цитрату, оксалату, малату, сукцинату і неодимпропіонат концентрацією 0,2 % (Кондратьева, 1972; Overmann et al., 1992). Зростання кількості цих бактерій у водоймах (до 556 ·106 КУО/г мулу і 367 ·106 КУО/г мулу, відповідно) свідчить про те, що у них відбувається поступове нагромадження органічної речовини, а це, у свою чергу, стимулює розвиток сульфатвідновлювальних бактерій, що виявляється у поступовому зростанні їх чисельності (карєр і водосховище Гноєнець).У результаті комплексного хімічного і мікробіологічного аналізу вперше отримано дані щодо хімічного складу води та складу мікрофлори водойм у зоні Яворівського сіркового родовища. Отримано нові дані з екології аноксигенних фотосинтезувальних бактерій, вивчено морфофізіологічні та біохімічні властивості виділених чистих культур пурпурових сіркобактерій (Thiocapsa sp., Lamprocystis sp., Chromatium sp.), зясована їх роль у процесах очистки води від сірководню. Модифіковано методи одержання нагромаджувальних культур фотосинтезувальних пурпурових сіркобактерій (зміною густини вихідного інокуляту і складу поживного середовища) і виділення чистих культур цих мікроорганізмів, що дозволило вдвічі скоротити тривалість їх культивування і спростити процедуру очищення виділених культур від сторонньої мікрофлори. Вперше із водойм Яворівського сіркового родовища виділено чисті культури пурпурових сіркобактерій, ідентифіковані як Thiocapsa sp., Lamprocystis sp., Chromatium sp.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ