Пухлини слізної залози епітеліального ґенезу (клініка, діагностика, прогноз, лікування) - Автореферат

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ ОЧНИХ ХВОРОБ І ТКАНИННОЇ ТЕРАПІЇ ім. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наукІснуючі якісні описи клінічного проявлення при цих пухлинах не дозволяють сформувати чіткий симптомокомплекс клінічних ознак для ранньої їх диференціації і визначити ознаки, за якими можливо прогнозувати їх перебіг, зокрема, можливість розвитку рецидива пухлини, смертності від метастазів або продовжуваного росту пухлини у порожнину черепа (Полякова С.И., 1988; Бровкина А.Ф., 1993, 1996, 2002, 2008; Heatheote J.G. et al, 1990; Parks S.L., Glover Досліджень про можливість використання МКАТ і онкомаркерів для діагностики ПСЗЕГ і прогнозування можливого рецидиву пухлини в Україні не проводилось. У 50% випадків хворі на ПСЗЕГ гинуть від метастазів, майже у 40% випадків розвивається рецидив пухлини як доброякісного (плеоморфна аденома), так і злоякісного (рак у плеоморфній аденомі, аденокарцинома, аденокістозна карцинома) характеру і у 50-60% випадків під час рецидивів у пухлині відбувається злоякісна трансформація (Полякова С.И., 1988; Heatheote J.G. et al, 1990; Бровкина А.Ф.,1993, 2002, 2008; Rosenbaum P., 1995; Bellman B. et al, 1995). Вивчити рівень експресії лімфоцитами периферичної крові хворих на пухлини слізної залози епітеліального ґенезу антигенів CD7 , CD25 , CD38 , CD45 , CD54 , CD95 , CD150 і натуральними кілерами (NK-клітини) - CD16 , а також визначити значення рівня експресії в диференційній діагностиці характеру пухлини та прогнозуванні перебігу пухлинного процесу (рецидиви). Предмет дослідження - інформативність клінічних, компютерно-томографічних і ядерно-магнітно-резонансних ознак; імунологічний стан і протипухлинна резистентність організму; рівень експресії лімфоцитами периферичної крові антигенів CD7 , CD25 , CD38 , CD45 , CD54 , CD95 , CD150 , рівень вмісту онкомаркерів РЕА, СА-15-3, СА-19-9, МСА, ПСА у периферичній крові; морфологічні і ультраструктурні особливості будови пухлин слізної залози епітеліального генезу; ефективність хірургічного і комбінованого лікування; особливості перебігу (рецидиви) пухлин, виживання хворих і фактори, які впливають на них.Інформативність клінічних симптомів у диференційній діагностиці доброякісних і злоякісних ПСЗЕГ і хронічного продуктивного запального процесу (ХПЗСЗ) у слізній залозі вивчалася у 110 хворих на ПСЗЕГ і 117 хворих на ХПЗСЗ, які проходили лікування у відділенні офтальмоонкології ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. Інформативність компютерно-томографічних симптомів вивчалася у 124 хворих (85 хворих на ПСЗЕГ, 21 хворий на ХПЗСЗ, 18 хворих на злоякісні лімфоми), магнітно-резонансних симптомів - у 22 хворих на ПСЗЕГ. Серед ПСЗЕГ доброякісні пухлини діагностовано у 51 хворого (46,3%), до яких віднесено: плеоморфні аденоми (ПА) - 42 хворих (38,2%), мукоепідермоїдна пухлина (МУК) - 5 хворих (4,5%), міксома (МІК) - 3 хворих (2,7%) і онкоцитома (ОНК), яку діагностовано в 1 випадку (0,9%). Злоякісні пухлини діагностовано у 59 хворих (53,7%), до яких віднесено: аденокарциноми (АК) - 33 хворих (30,0%), аденокістозні карциноми (АКК) - 18 хворих (16,4%), рак у плеоморфній аденомі (РПА) - 8 хворих (7,3%). Проведений порівняльний аналіз компютерно-томографічної симптоматики у хворих на доброякісні та злоякісні ПСЗЕГ та у хворих на лімфоми і ХПЗСЗ дозволив встановити, що в 81,0% випадків ПСЗЕГ диференціюються на компютерній томограмі у вигляді мякотканинного компонента негомогенної структури; овальної або округлої форми з чіткими контурами при доброякісній пухлині (плеоморфна аденома) і неправильної форми без чітких контурів із узурацією, витонченням або деструкцією верхньо-зовнішньої кісткової стінки орбіти при злоякісних пухлинах (аденокарцинома, аденокістозний рак, рак в плеоморфній аденомі) на відміну від лімфом (100,0% випадків - гомогенна структура неправильної форми без чітких контурів) і хронічного продуктивного запалення (76,0% випадків - гомогенна структура неправильної форми з чіткими контурами).Пухлини слізної залози епітеліального ґенезу займають третє місто (7-13%) серед всіх новоутворень орбіти, які вражають, в основному, осіб працездатного віку і не зважаючи на лікування, практично в 50% випадків рецидивують і метастазують, що приводить до загибелі хворих. Найбільш інформативними клінічними симптомами у диференційній діагностиці доброякісних і злоякісних пухлин слізної залози епітеліального ґенезу між собою, та з запальними процесами в слізній залозі є симптоми, які характеризують стан пухлинної тканини (консистенція, стан поверхні, форма росту пухлини, її рухомість та наявність болю при її пальпації).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ