Історико-культурологічна цінність публіцистики С. Єфремова революційної доби. Оцінка ролі Російської імперії в історії України. Відносини між Києвом і Петроградом. Відношення письменника до лідерів більшовиків. Характеристика помилок української влади.
Публіцистика революційної доби (1917-1920 рр.)Щоправда, у публіцистичного доробку Сергія Єфремова, який, окрім усього іншого, можна трактувати й як серйозне і вчасне застереження щодо намірів і дій російського імперіалізму в різних його модифікаціях, не було жодного шансу вплинути на громадську думку після поразки Української революції, бо досить швидко автора оголосили «ворогом народу» з усіма тяжкими й невідворотними наслідками як для нього, так і для його праць. Чотири фактори перетворили два томи публіцистики на джерело осмислення, усвідомлення, надії, спонуку до дії, зміну парадигми наших знань з історії: Це, по-перше, революція Гідності й агресія Росії проти України, які багато в чому визначають обличчя сучасної доби на глобальному рівні; Це питання завжди хвилювало громадськість, але істотне загострення певною мірою спровокував проект Міністерства освіти і науки щодо фактичної ліквідації курсу історії України у вишах не гуманітарного профілю. Єфремова, ту обставину, що його трактування революційних подій і процесів суттєво відрізняється від оцінок діячів, «які належали до ліво-демократичного табору революції, тоді як Єфремов до національно-демократичного»2. Не кажучи вже про національну політику самодержавія, що замірялась просто викреслити українців з-поміж живих націй, не згадуючи про систему задушування в справах культурних, коли величезний народ навмисно держано в темноті, аби він не розумів, що і навіщо роблять з ним - навіть економічна політика самодержавія щодо України держалась на самому насильстві, на самій експлуатації, на нелюдському здирстві» [т.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
